На Гарварді відбувся симпозіум для розгляду історії Української Церкви та релігійного життя українського народу

(За Вістями ФКУ, Інформаційний листок фонду катедр українознавства, осінь — 1977). Заходами Українського Наукового Інституту Гарвардського Університету й Гарвардської Школи Богословії в днях 2—4 червня 1977 р. відбувся симпозіюм для розгляду історії української Церкви та релігійного життя українського народу. В симпозіюмі взяли участь 25 доповідачів українців і й чужинців — знавці церковних проблем, які порушили 19 різних проблем. Серед доповідачів були заступлені різні конфесії, які насвітлювали проблеми під різними аспектами. Головами поодиноких секцій були такі науковці: о. д-р Мелетій Войнар (Наукове Товариство ім. Т. Шевченка), д-р Любомир Гайда (Гарвардський Університет), проф. Омелян Пріцак (Гарвардський Університет), о. Роман Тафт, С. Дж. (Норт Дам Університет), проф. Ґреґорі Л. Фріз (Брандайс Університет).

Симпозіюм викликав широке зацікавлення в університетських колах, як також у пресі. Про те широко звітувала бостонська преса, як також преса Гарвардського університету. При цій нагоді було улаштовано виставку під назвою: «Документація про український релігійний досвід: виставка праць істориків сучасної української Церкви. Під час симпозіюму відбувались також екуменічні молитви у каплиці Гарвардської Богословії, Кембридж і на одній з таких молитов, 3 червня 1977 р. було прочитано наступну відозву:

ВІДОЗВА

Ми, чоловіки й жінки, українці й неукраїнці, католики й православні, протестанти й старозавітні, священики й миряни, учасники симпозіюму, що його влаштували Український Науковий Інститут Гарвардського Університету і Гарвардська Школа Богословії в днях 2 до 4-го червня 1977 року, пам’ятаючи, що культура й цивілізація прийшли до українського народу через християнство і що найсвітліші моменти історії України були тоді, коли християнство розквітало серед українців, закликаємо всіх людей доброї волі по всьому світу приєднатися до нас у протесті проти гноблення реліґії і переслідування всіх віруючих на Україні, християн і старозавітних, совєтським урядом.

Домагаємося для українських віруючих права відбудови вільної Української Православної Церкви і вільної Української Католицької Церкви, повної релігійної свободи для людей всіх віровизнань та свободи зберігати, навчати й практикувати засади своєї реліґії.

Благаємо наших братів і сестер в Україні стояти твердо в вірі під ударами войовничого атеїзму. Хочемо запевнити їх, що молимось за них і маємо незламну волю вчинити все можливе для допомоги в їхній боротьбі. Їхня стійкість у вірі та їхні геройські зусилля для збереження своєї релігійної спадщини серед найжорстокіших і найпідступніших переслідувань є джерелом великої гордости для нас, українців у вільному світі, і постійною духовою наснагою в нашій рішучій поставі залишитись вірними своїм релігійним переконанням.

Відозву склали:

Архимандрит Української Католицької Церкви
Віктор Поспішил

Протопресвітер Української Православної Церкви —
Франко Істочин

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>