Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Надзвичайний Синод єпископів Помісної УКЦеркви

В понеділок, 24 березня 1980 p., в 10 годині вранці, в Сикстинській каплиці розпочато Надзвичайний Синод Помісної УКЦеркви, що його скликав Папа Іван Павло II у порозумінні з Патріярхом Йосифом. Наради започатковано архиєрейською Службою Божою, яку відправив Патріярх Йосиф у сослуженню 14 владик: архиєпископа-митрополита Максима Германюка — Вінніпег, архиєпископа-митрополита Мирослава Любачівського — Філядельфія, єпископів — Василя Лостена з Стемфорду, Ніля Саварина, Димитрія Ґрещука, Єроніма Химія, Андрея Роборецького, Ізидора Борецького, — Канада, Августина Горняка — Англія, Івана Прашка — Австралія, Платона Корниляка — Західня Німеччина, Єфрема Кривого — Бразилія, Андрея Сапеляка — Аргентина і Мирослава Марусина, Апостольського Візитатора — Риму.

З здоровельних прични не взяли участи: єп. Ярослав Ґабро — Чікаґо, єп. Йосиф Мартинець — Бразилія і єп. Володимир Маланчук — Париж. Не було жадної згадки про наших владик у Югославії.

Наради тривали до четверга, 27 березня 1980 р. На Надзвичайному Синоді підтверджено Папою Іваном Павлом II те, чим наша Помісна Церква була і є. Звичайно цим ствердженням не вибираємося в ніякому разі применшувати значення Надзвичайного Синоду Помісної УКЦеркви, а зокрема вклад Папи Івана Павла II. Для історії подаємо з промови Папи Івана Павла II під час Синоду, як також промову Патріярха Йосифа, бо вони кидають багато світла на тіні минулого нашої Церкви, чому так було і що сталось під сучасну пору. Також містимо інші матеріяли, що заторкували проблеми Надзвичайного Синоду. Містимо деякі коментарі англомовної преси. До речі, треба підкреслити, що відгук на Синод українських єпископів був широкий у загальній світовій пресі.

Поділитися: