Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Наш храм св. Софії в Римі став базилікою!

«Йдучи за давнім церковним звичаєм справедливі відзначення і привілеї деяким храмам, що визначаються окремою красою в католицькім світі», Святіший Отець Іван-Павло II на прохання Блаженнішого Мирослава-Івана, через руки Прокуратора нашої Церкви в Римі Кир Івана (Хоми), дав титул «Малої Базиліки» для нашої церкви Св. Софії в Римі, як каже папське Бреве-Декрет 21 січня 1998 p., яку «побудував з побожним бажанням кардинал Йосиф Сліпий — Верховний Архиєпископ Львова для українців, муж визначної віри, блаженної пам’яті, як центр для священичих покликань і зокрема для духовного життя вірних цього обряду, які живуть в Римі». Так звучать слова надання цього титулу, який дає нашому храмові в Римі ряд привілеїв і священних відзначень. Храм, що досі мав титул прокатедри св. Юра у Львові і якийсь час символічно в часі нашого переслідування і неволі, служив перед світом як духовний центр нашої Церкви і Народу, в очікуванні волі і Божої милості. Так воно сталося і теж з тієї історичної причини одержала ця церква той поважний і почесний титул «Базиліки» напередодні Великого Ювілею 2000-го року від приходу на світ Спасителя людства. Іншими словами, — це вже не мала українська церковця зі золотою банею на окраїнах Риму, але одна з Малих Базилік Риму і католицького світу. Не має цього титулу наш собор св. Юра у Львові, хоч має його польська катедра в цій столиці Західної України.

Титул «Малої Базиліки» отримують, звичайно, центральні церкви-собори-катедри єпархії, які є зразковими для служіння святих Літургій своєю архітектурою і красою, або побудовані з нагоди якоїсь історичної події, мають мощі якогось Святого, або загалом мають якесь історичне значення. Звичайно, така церква має кількох священиків, які можуть служити в ній св. Літургії, слухати Сповідей, уділювати св. Тайни, Чини і Благословення. Потрібні також особи, які виконують і провадять літургійний спів.

З титулом Малої Базиліки пов’язані обов’язки. Вони такі:

  1. При базиліці відбуваються для вірних літургічні поучення, науки, а навіть окремі курси для студій літургіки і папських документів і поручень про Літургію.
  2. Дбайливо приготовляються празники літургічного року, зокрема Різдва, Чотиродесятниці і Пасхи.
  3. Старанно проголошується Боже слово у гоміліях і проповідях.
  4. Служаться такі Богослуження як Вечірня, Утреня і Часи.

Богослуження виконуються, коли треба, торжественним співом.

Служаться торжественні Богослуження в днях, які лучаться символічно з головною базилікою св. Петра в Римі — свято Престолу св. Петра 22.2., празник Верховних Апостолів Петра і Павла 29.6., в річницю вибору та початку пасторальної праці папи.

Теж з титулом «Малої Базиліки» пов’язані різні благодаті і привілеї:

Торжественне святкування дня (празник!), в якому базиліка одержала свій титул (в нашім випадку 21 січня).

Вірні, що відвідують базиліку, або беруть участь у богослуженнях в ній, або відмовлять в часі таких відвідин бодай молитву «Отче наш» або «Вірую», приступлять до св. Тайн враз з молитвою у наміренні Святішого Отця, зі сповненням приписаних умов, отримують повний відпуст. А теж:

а)  в день річниці посвячення базиліки,
б) в день річниці відзначення базиліки,
в)  в день празника св. Петра і Павла,
г)  раз в рік у визначений єпископом день,
д) в будьякий день, вибраний будьким з вірних.

На печатках, хоругвах чи інших священних предметах базиліки вживається «папський символ» — навхрест зложені «ключі Петра».

Назва «базиліка» (притвір у євангеліях — див. Ів 5,2), царський двір — то велика заля (зал) для публичного чи приватного вжитку в домах знатних людей в греко-римську давнину. Ці залі у багатих людей, державних урядовців, які ставали християнами і перемінювали чи віддавали такі свої залі для богослужень, ставались першими християнськими храмами. Базиліка, отже, у вузькому значенні, то старинна християнська церква-храм, збудована в стилі таких заль, часто з колонадою, цікаво прикрашеною стелею, образами і мозаїками на стінах. Про їхнє походження є однак різні думки серед знавців церковного зодчества.

Спершу «великі базиліки» мали назву «патріярхальних і в них був престіл, на якому служив тільки папа — патріярх. Титул «Великих» отримали вони у XVIII ст. В Римі є їх п’ять: Лятеранська св. Івана Предтечі, св. Петра у Ватикані, Марії-Богородиці і св. Павла за мурами міста. У них є т. зв. «Святі Брами», які відкривають на початку і замуровують їх знову при кінці святих Ювілейних Років. (Наступний буде в 2000-му році). П’ятою «Великою Базилікою» в Римі є базиліка св. Лаврентія, теж поза мурами міста.

Титул «Малі Базиліки» почав давати папа Пій в 1783 році. В Римі на приблизно сімсот церков цей титул мають тільки 56 римських парафіяльних храмів. Ми українці східного обряду одинокі маємо тепер таку базиліку (як теж свою персональну парафію!). Титул малої базиліки мають теж великі відпустові місця такі як Люрд, Фатіма, Альтентінґ, Маріяпель і інші.

Остається побажати нашій новій базиліці Св. Софії, щоб, як і досі, вона була в Римі в Петровій Столиці для всього християнського та католицького світу свідком про нашу віру, про наше недавнє мучеництво й історію, а блеском своїх мозаїк, щоб давала вона свідчення, за словами папи Івана-Павла «про надію в Духа, що знає віддалити від нас спектри минулого і болісні спогади поділу» (Енц. «Щоб всі були одно» ч. 102), і щоб говорила вона про нарід, який чотириста років пливе у благословенній і відновленій злуці на Петровім кораблі…

о. І. М.

Поділитися: