Зазвичай людина думає: так, я досягну цієї вершини, а тоді заживу; зроблю кар’єру, а потім уже об‑ заведуся сім’єю; зароблю стільки- то грошей і після того буду чесним (чесною). Та насправді це пастка! Бо «тоді», «потім» і «після» вже не буде. Світ такий, що демонструє нам один міраж за іншим, і кінця-краю їм нема. А людина за своєю природою є істотою, яку ніколи не може задовольнити досягнуте. Самовпевнено покладаючись тільки на власні сили, вона прагне осягати все нові й нові цілі. Цей процес захоплює, і особа тоне у буднях та плинності. Навіть здобуті мільярди не рятують її від екзистенційного почуття без‑ змістовності, що на тому чи тому етапі життя неодмінно приходить до кожного хоча б раз у житті.
ПОВНІСТЮ СТАТТЮ ЧИТАЙТЕ В ДРУКОВАНІЙ ВЕРСІЇ ЧАСОПИСУ
