Гарну нагоду для рефлексії над досвідом нашої футурології дають два твори отця Атанасія-Григорія Великого, ЧСВВ – «Наша зустріч з православними» (1953 р.) і «Сучасний стан Української католицької Церкви та її перспективи на рідних землях і на чужині» (1956 р.). Обидві праці порушують важливу тему українського життя на батьківщині та в діаспорі: православно-католицькі відносини. У першій з них автор досліджує ймовірність тих чи тих сценаріїв подій, в другій – умови і принципи майбутнього діалогу.
Огляд того, що чекає Церкву в Україні, отець Атанасій розбудовує на тлі історії. Він виводить закономірність, що український католицизм як продукт внутрішнього духовного розвитку зазнав кількох етапів нищення від сили зовнішньої, російської. Одним із таких етапів дослідник справедливо вважав радянське панування. Закономірною для історика була думка про неодмінну зміну цього етапу наступним. І тут отець Атанасій припускав три варіанти розвитку подій: а) триваліша московсько-більшовицька окупація; б) окупація України кількома новими агресорами; в) Українська самостійна соборна держава на цілій українській етнографічній території. В залежності від кожного сценарію вчений розглянув імовірний розвиток Греко-Католицької Церкви та її відносин із Церквою Православною.
ПОВНІСТЮ СТАТТЯ У ДРУКОВАНІЙ ВЕРСІЇ ЖУРНАЛУ
