Наші втрати

Світлій пам’яті о. Крилошанина Е. Веселовського

17 лютого 1977 р. у Балтіморі, на 90-му році життя помер заслужений священик о. крилошанин Евстахій Веселовський. Покійний о. Веселовський був одним з тих, що гаряче не тільки на словах, але й на ділі піддержував всі акції в обороні історичних прав нашої Помісної УКЦеркви та завершення її патріярхатом. Його вклад праці приніс позитивні наслідки для нашої Церкви. О. Веселовський своє багатотруднеє життя віддав служінню у Божому Винограднику на славу Божу й добро нашої Церкви та українського народу.

Отець Веселовський народився в Олеську — Західня Україна. Після закінчення середньої освіти студіював історію на університеті у Львові у відомого українського вченого проф. Михайла Грушевського. Закінчив богословські студії. Під час першої світової війни був покликаний до австро-угорської армії, а згодом, коли сформувались українські військові формації служив в українській армії. Після закінчення українських визвольних змагань був секретарем Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького, а згодом, на протязі 18 років, був лектором в українській католицькій семінарії у Львові.

Під час нашого ісходу з рідних земель о. Е. Веселовський опинився на еміграції у Німеччині — Ашафенбурзі, де сповняв свою душпастирську службу. Він був одним з дорадників для єп. Івана Бучка, що був Апостольським Візитатором на Західну Европу. Дальше переїжджає до США і тут активно включається в душпастирську працю, як парох у Вільмердінґу, а згодом у Пітсбурґу, де душпастирював до часу емеритури.

В 1969 р. Патріярх Йосиф І наділив його почестю радника, а в 1973 р. іменував почесним крилошанином. Всюди, де тільки о. крил. Е. Веселовський душпастирював з’єднував собі багато прихильників. Вірні любили його за віддану й щиру працю. Він все старався гідно й достойно сповняти свої душпастирські обов’язки. Все знаходив спільну мову з оточенням так серед своїх, як і чужинців. Про його смерть подали обширні вістки два балтіморські щоденники The Sun за 20 лютого 1977 р. і The News American з цієї самої дати. Багатолюдні похорони були найкращим показником, як вірні і в цілому громада глибоко шанували й любили о. крил. Евстахія Веселовського. Хай світла пам’ять про нього йде з роду в рід.

* * * * *

Рада громадських організацій Монтреалу
з Патріярхат Помісної Української Католицької Церкви

ділиться сумною вісткою, що 26 березня 1977 відійшов від нас у Божу вічність проф. Роман БРИКОВИЧ, перший і досмертній голова нашої Ради (1965-1977), довголітній член Міжкрайового Комітету за Патріярхальний Устрій УКЦеркви, Член Головної Ради УПСО і неструджений активіст за помісність нашої Церкви.

Похоронні богослуження при великому здвизі місцевого й позамісцевого громадянства відбувались у днях 27 і 28 березня ц. р.

Замість квітів на могилу Романа Бриковича проголошено збірку на Патріярший Фонд, у висліді якої зібрано $ 2,448.00 і вислано на руки Блаженнішого Патріярха Йосифа І.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>