Неповний рахунок жертв УКЦеркви, що були переслідувані й загинули у межах комуністичної Польщі

Вступ

Метою моєї скромної праці є показати і донести до відома читача, маленьку частку горя і болючих втрат, яких зазнала Українська Греко-Католицька Церква в 1943-1948 роках на етнічних українських землях, що після ІІ-ої світової війни, не по своїй волі, увійшли в межі польської держави. Я свідома того, що нижче поданий список далеко неповний, що та праця вимагає доповнень, але брак документів, унеможливлює точно відзеркалити події перед більше як п’ятдесяти років.

Треба при тому сказати, що в тих роках не тільки духовенство УКЦеркви, але ціле корінне українське населення Закерзоння зазнало величезного геноциду і етноциду. Життя втратили тисячі невинного мирного населення, в тому майже вся інтелігенція. До сьогодні неокреслене число воїнів УПА, які гинули в боях з НКВД, німецьким окупантом, польськимм бандами і польським військом, а їхні тіла часто ще по сьогодні не похоронені по-християнськи, а просто закопані на пасовищах або в лісах. Багато з воїнів УПА або цивільних, особливо молодих людей, «підозрілих» у співпраці з УПА були арештовані польською владою, засуджені або без суду розстрілювані, а місця їхніх поховань невідомі найближчим родинам. Сотки інших довгими роками каралися по тюрмах і концтаборах.

Жаль і ганьба, що українська держава досі не спромоглася на те, щоб визнати УПА воюючою стороною за незалежну Україну. «Акція Вісла» 1947 року була брутальним порушенням прав людини, яка до нині не є засуджена як злочин супроти людства, позбавила українців церковного, громадського й приватного майна. Ми втратили наші святині й деякі сакральні споруди, цінні надбання духовної і матеріяльної культури, пам’ятки архітектури. Українці вигнані з рідних земель втратили своє коріння, без якого всихає нація. Позбавлені церков, рідного обряду, священиків сталися легкою здобиччю римо-католиків. Тому втрати українського духовенства треба розглядати не тільки в аспекті втрат їхнього життя чи волі, але також в аспекті загально-національних втрат, які призвели до винародовлення, латинізації і польонізації значної частини жертв «Акції Вісла».

Українські греко-католицькі священики з українських етнічних земель, які після ІІ-ої світової війни відійшли до Польщі й загинули в 1943-1948 роках:

1. Єп. Йосафат Коциловський, народжений 3 березня 1876 p., рукопокладення 6 жовтня 1876 p., іменований єпископом 28 листопада 1916 p., Перемишльсько-Самбірської Епархії. Засновник духовної семінарії в Перемишлі, д-р богослов’я і філософії. Заарештований польською владою в Перемишлі 21 вересня 1945 р. Початково ув’язнений в Ряшеві (Польща), відтак 18 січня 1946 р. переданий більшовикам. Звільнений 24 січня 1946 р. повернувся до Перемишля, де 26 червня 1946 р. поляки вдруге арештують єп. Коциловського і передають НКВД. Був в’язнений у Львові, а згодом в Києві, де помер у в’язниці 17 листопада 1947 р.
2. Єп. Григорій Лакота, нар. 31 січня 1883 р. висвячений 1908 p., іменований єпископом Перемишльським,10 листопада 1926 p., ректор духовної семінарії в Перемишлі, крилошанин і голова Перемишльської Капітули, генеральний вікарій. Заарештований в Перемишлі польськими державними органами безпеки 27 червня 1946 р. і переданий НКВД. Засуджений на 10 років заслання в Сибір. Помер в таборі в селі Абезь біля Воркути 12 листопада 1950 р.
3. Отець Петро Андрейчук, нар. 1880 p., висвячений 1906 p., парох села Залуже, повіт Сянік, одружений. Замордований поляками в квітні 1945 р.
4. Отець Олексій Білик, нар. 1892 p., висвячений 1918 p., одружений, парох села Березка, повіт Березів. Замордований в жорстокий спосіб разом з дружиною Марією польським підпіллям, яким керував римо-католицький ксьондз Журавський в квітні 1945 року.
5. Отець О. Бугачевський, замордований поляками на Лемківщині в 1945 році.
6. Отець Михайло Величко, нар. 1889 p., висвячений 1917 року, одружений, парох села Босько, пов. Сянік. Замордований німцями в 1943 році.
7. Отець Володимир Венгринович, нар. 1867 року, висвячений 1891 p., одружений, парох села Ваньковичі, що на Перемишльщині. Замордований в 1945 році.
8. Отець Орест Венгринович, нар. 1902 p., висвячений 1926 p., одружений, парох с. Синяви і Команчі, повіт Сянік. В квітні (правдоподібно 7 квітня) 1946 року вояки польського війська жорстоко побили о. Ореста Венгриновича і його сина Олеся, доволі назнущавшися над ними і обох застрілили в селі Команча, п. Сянік.
9. Отець Степан Венгринович, нар. 8 січня 1897 p., висвячений 1921 p., одружений, священослужитель і катехит у Сяноці. Три різні джерела подають різні версії відносно долі й смерті о. Степана Венгриновича: перше джерело «Історичний шематизм Перемишльської Епархії» о. Дмитра Блажейовського, Львів 1995 р. подає, що о. С. Венгринович був вбитий в тюрмі, в Сяноці (Польща) в 1945 році. Друге джерело — «Вісник Любачівщина», випуск 2, т-ва «Любачівщина», Львів 1996 р. подає, що о. С. Венгригович був заарештований поляками і виданий НКВД. Засуджений і засланий в Сибір, де загинув в 1945 році. Третє джерело — це свідчення учня о. С. Венгриновича Миколи Шевчика, нар. в селі Залуже, повіт Сянік, 12.12.1925 p., який твердить, що о. С. Венгринович був переселений в Україну і там був арештований органами НКВД, засуджений і засланий в Сибір, де помер в 1945 році.
10. Отець Володимир Веселий, народився 1908 p., висвячений 1933 року, парох села Поляни, повіт Кросно. Заарештований в Польщі, переданий НКВД, засуджений, засланий в Сибір, де загинув.
11. Отець Петро Війтович, народився у 1885 p., висвячений 1912 p., парох села Негрибка, повіт Перемишль, одружений. Замордований разом з дружиною Вірою і сином Ярославом поляками в квітні 1945 р. Тіло о. П. Війтовича було вкинуто до криниці.
12. Отець Петро Вовк, народився у 1906 році, висвячений у 1934 p., парох у селі Горинець, повіт Любачів. Замордований поляками у 1945 р.
13. Отець Микола Волошин, народився у 1890 році, висвячений 30 березня 1930 року, парох у Явірнику Руському, повіт Перемишль. Замордований поляками в 1947 році.
14. Отець Петро Волошин, народжений в 1910 p., висвячений в 1936 p., священослужитель у Горинці, повіт Любачів. Замордований поляками в 1945 р.
15. Отець Ілля Гавришкевич, народжений в 1882 році, висвячений в 1907 p., парох села Дмитровичі, повіт Перемишль, одружений. Переселений в 1945 році до Радянської України. Заарештований в 1945 р. органами НКВД, засуджений і засланий в Сибір, де загинув.
16. Отець Михайло Гайдук, народжений 24 вересня 1906 p., висвячений в 1934 році, парох села Сідлянка і Лубна, повіт Лєжайськ. Замордований поляками в 1945 р. в селі Лубна.
17. Отець Микола Головач, народжений 17 грудня 1893 p., висвячений 28 квітня 1918 p., священослужитель у селі Босько, повіт Сянік. Замордований поляками в 1944 році.
18. Отець Василь Гучко, народився 1882 року, висвячений в 1907 році, парох села Радруж, повіт Любачів, одружений. Замордований поляками (розуміти, прибитий цвяхами до плота) 30 серпня 1945 р. в Радружі. В той сам день поляки в жорстокий спосіб замордували дружину і дочку о. В. Гучка.
19. Отець Іван Гук, парох села Глудно, повіт Березів. Замордований поляками в липні 1944 року.
20. Отець Іван Дем’янчик, народжений 1865 p., висвячений у 1891 році, парох села Скопів, повіт Перемишль. Замордований поляками під проводом римо-католицького ксьондза Журавського, 6 березня 1945 р.
21. Отець Микола Добрянський-Нісевич, народжений в 1868 році, висвячений в 1896 році, парох села Дубровниця, повіт Лєжайськ, одружений. Замордований поляками в 1945 році.
22. Отець Микола Добрянський, народжений 1890 року, висвячений у 1918 році, парох села Креців, повіт Перемишль, одружений. Заарештований більшовиками в 1944 році. Розстріляний в Сибірі в 1944 р.
23. Отець Тадей Камінський, народжений у 1904 p., висвячений в 1935 p., священослужитель села Миротин, повіт Переворськ. Замордований поляками в селі Кречовичі коло Лєжайська в 1944 році.
24. Отець Антін Казновський, народився у 1878 році, висвячений у 1900 році, священик села Грубічна. Заарештований органами НКВД у 1945 році. Засланий в Сибір, де помер в 1959 р.
25. Отець Орест Калужняцький, народився 5 листопада 1971 p., висвячений 9 квітня 1899 року, парох села Іздебка, повіт Березів, одружений. В 1945 р. жорстоко побитий, скатований поляками і живим замурований в пивниці.
26. Отець Ярослав Кнейчук, народився 1905 року, висвячений у 1934 p., парох села Белжець, повіт Томашів Любельський, жорстоко замордований поляками весною 1944 року. Похований на цвинтарі в Любичі Королівській.
27. Отець Мирон Колтонюк, народився 19 січня 1885 року, висвячений у 1912 році, парох села Жуків і Гораєць, повіт Любачів, одружений. Замордований поляками 28 липня 1943 р.
28. Отець Степан Конкольовський, народився у 1898 p., висвячений у 1926 p., парох села Ліщовате, повіт Лісько, одружений. Замордований поляками 6 березня 1945 року.
29. Отець Василь Козловський, народився у 1867 p., священик у Перемишлі. Арештований поляками в Перемишлі 26 квітня 1946 p., переданий НКВД. Початково ув’язнений у Львові, а згодом у Києві. Помер у в’язниці в 1946 або 1947 році.
30. Отець Юліян Криницький, народився у 1878 році, висвячений у 1904 p., парох села Вербиця, повіт Томашів Любельський, одружений. Арештований поляками в 1947 р. в селі Вербиця, ув’язнений в концтаборі Явожно (Польща). Помер у концентраційному таборі Явожно в серпні 1948 року.
31. Отець Йосиф Криси, народився 16 квітня 1894 p., висвячений 25 лютого 1925 p., парох села Кінське, повіт Березів. Затортурований поляками на смерть у 1945 р.
32. Отець Олексій Коляновський, народився 1888 року, висвячений у 1915 p., парох села В’язівниця, повіт Ярослав, одружений. Арештований поляками у 1947 році. Засуджений на 15 років ув’язнення. Помер у в’язниці в Штумі (Польща) в 1953 році.
33. Отець Володимир Конюшко, народився у 1909 році, висвячений у 1934 році, сотрудник у селі Свіржа, повіт Ясло. Арештований поляками в 1947 p., переданий органам НКВД. Засуджений і засланий в Сибір, де помер.
34. Отець Володимир Костишин, народився 17 липня 1907 p., висвячений 20 березня 1932 p., парох села Воля Нижня, повіт Сянік. Замордований поляками 21 квітня 1946 р.
35. Отець Вінямін Клечинський, монах ЧСВВ. Загинув у Варшавському повстанні 1944 року.
36. Отець Клементій Керницький, монах ЧСВВ, народився 20 січня 1908 p., висвячений 25 грудня 1932 року. Загинув у Варшавському повстанні 13 серпня 1944 року.
37. Отець Володимир Лемцьо, народився 1912 року, парох села Павлокома, повіт Березів, одружений. Замордований польським підпіллям «Армія Крайова» (А.К.) 5 березня 1945 р. разом з 365-ма жителями села Павлокома.
38. Отець Микола Ліськович, народився 27 листопада 1904 p., висвячений 14 квітня 1929 p., парох села Дошниця, повіт Ясло. Замордований поляками в 1943 році.
39. Отець М. Мазур, сотрудник села Тарнавка, повіт Перемишль. Замордований польским угрупуванням римо-католицького ксьондза Журавського в 1945 році.
40. Отець Олексій Малярчик, народився 3 березня 1878 року, висвячений 6 вересня 1903 p., парох села Карликів, повіт Сянік, одружений. Замордований польським військом 21 січня 1946 року разом з дружиною, дочкою і внучкою.
41. Отець Микола Мацюк, народився у 1908 році, висвячений у 1934 p., священик у селі Миротин, повіт Переворськ. Замордований поляками у селі Закосцєлє 28 липня 1944 року.
42. Отець Петро Мриглод, народився у 1897 році, висвячений у 1925 p., парох у селі Красне, повіт Ярослав, одружений. Арештований і ув’язнений польською владою. Помер у тюрмі в 1948 році.
43. Отець Дмитро Німилович, народився 23 листопада 1907 року, висвячений 22 березня 1931 року, парох села Грабівниця, повіт Березів. Замордований поляками в селі Грабівка в 1945 році.
44. Отець Михайло Плахта, народився у 1899 році, висвячений у 1931 p., священик села Сурохів, повіт Ярослав, одружений. Замордований поляками разом з цілою родиною у вересні 1945 року.
45. Отець Андрій Радьо, народився у 1909 році, висвячений у 1936 p., священик у Поляньчику, повіт Лісько, курінний капелян УПА. Загинув в часі рейду в західню Европу, осінню 1947 р.
46. Отець Роман Решетило, народився 1 грудня 1882 p., висвячений у 1907 році, професор богослов’я в Духовній семінарії в Перемишлі, член перемишльської капітули, крилошанин. Заарештований поляками 26 червня 1946 p., переданий органам НКВД. Карався в тюрмах Львова і Києва, відтак засланий в Сибір, де загинув.
47. Отець Володимир Ридош, священик в селі Волчишевичі на Перемишльщині. Замордований поляками в селі Закосцєлє 28 липня 1944 р.
48. Отець Петро Саноцький, народився 1911 p., висвячений у 1935 р. доктор богослов’я. Замордований поляками 28 липня 1944 р. в селі Закосцєлє.
49. Отець Анатолій Сембратович, народився у 1884 році, висвячений у 1910 p., парох села Бахів, повіт Березів, одружений. Замордований поляками під проводом римо-католицького ксьондза Журавського в березні 1945 р.
50. Отець Юліян Сембратович, народився 8 травня 1881 p., висвячений 30 грудня 1905 p., парох сіл Злоцько і Бабичі, повіт Перемишль, одружений. Замордований поляками під проводом ксьондза Журавського в 1945 році.
51. Отець Богдан Семків, парох села Кречкова, повіт Кросно. Замордований поляками 18 липня 1944 року.
52. Отець Володимир Скрутель. Замордований енкаведистами в 1945 році.
53. Отець Лев Согор, народився у 1913 році, висвячений у 1938 p., сотрудник в селі Кобильниця Руська, повіт Любачів. Замордований поляками 15 лютого 1945 р.
54. Отець Григорій Сивак, народився у 1902 році, висвячений у 1926 році, парох сіл Букова і Кобильниця Руська, повіт Любачів. Замордований поляками у селі Буків у 1944 р.
55. Отець Адам Слюсарчик, народився 1912 червня 1912 року, висвячений 18 квітня 1937 p., доктор богослов’я, парох в Люблинці Новому, повіт Любачів, капелян УПА. Загинув у селі Кривець на Лемківщині, в січні 1947 року вбитий польським військом.
56. Отець Іван Сорокевич, народився у 1863 p., висвячений у 1887 p., парох села Уйковичі, повіт Перемишль. Замордований поляками в березні 1945 р. в селі Уйковичі разом з дружиною Констянтиною.
57. Отець Григорій Тиктор, народився у 1910 році, висвячений у 1933 p., парох села Глібовичі, повіт Перемишль. Замордований поляками в околицях Перемишля в 1944 р.
58. Отець Ілля Федевич, народився у 1897 році, висвячений у 1925 р. Парох села Кречовичі, повіт Переворськ. Замордований поляками у селі Каньчуґа, повіт Перемишль, в березні 1944 р.
59. Отець Степан Шалаш, народився 17 лютого 1890 p., висвячений у 1923 p., парох села Мостова, повіт Кросно, одружений. Замордований поляками в 1945 році в селі Завадка Риманівська.
60. Отець Василь Шевчук, народився ] серпня 1903 p., висвячений 30 березня 1930 капелян УПА. Заарештований у Словаччині, червні 1947 року, під час рейду до західнь Европи. В травні 1948 р. переданий до Польп Засуджений районовим судом у Ряшеві на кар смерти. Вирок виконано 13 вересня 1948 року.
61. Отець Ростислав Шумило, народив< у 1894 році, висвячений у 1929 p., священик cej Завадка Риманівська, повіт Новий Санч. Замо] дований поляками в селі Завадка Риманівська 00000000 році.
62. Отець Ярослав Щирба, народився 1902 році, висвячений у 1929 році, священик cej Шкляри, повіт Сянік. Замордований поляками 1944 році.
63. Отець Йосиф Яхимович, народився

p., висвячений у 1935 p., парох у міс Дубецько, повіт Перемишль. Замордована поляками у 1945 році.

Отець Михайло Заворотюк, народи ся у 1889 p., висвячений у 1916 p., священик Явірнику Руському, а згодом у Молодичах, пов Ярослав, одружений. Загинув в Ярославщині в 1946 або 1947 році. 

Анізія Путько-Стех

Далі буде

Поділитися: