Несподівано і передчасно помер у Гартфорді провідний член Патріярхального руху Богдан Стельмах

У неділю, 14 листопада 1982 р. несподівано й передчасно, на 57 році життя від сердцевого удару помер у Гартфорді провідний член українського Патріярхального руху, громадський і політичний діяч — український патріот — мґр Богдан Стельмах. Вістка про смерть Богдана Стельмаха широко сколихнула зорганізованим мирянським рухом й українською громадою, а зокрема в Гартфорді, бо в особі покійного громада втратила непересічного діяча на церковному та громадському полі, як також учителя у системі українських парафіяльних шкіл. Богдан Стельмах належав до непересічних особливостей. По своїй природі був скромною, але з форматом людиною, за фахом — економістом. Він був людиною з цінними прикметами: глибоко релігійний, чесний, працьовитий та відданий для своєї родини, Церкви, громади й українського народу.

Всі ці шляхетні прикмети Богдан Стельмах виніс з батьківської хати. Богдан народився 1925 р. в селі Пишковці між Бучачем і Чортковом — Західня Україна. Батьки Богдана мали двох синів. Молодший брат Богдана — Ігор живе в Україні. Батьки дали глибоке родинне і церковне виховання Богданові, яке залишилось підставою у його житті. У юнацьких роках втратив батька, якого розстріляли більшовики. Середню освіту одержав в школі Отців-Василіян. Під час гітлерівської окупації України Богдан був арештований ґестапом і сидів у тюрмі. Він належав до Юнацтва Організації Українських Націоналістів. Після закінчення Другої світової війни Богдан Стельмах опинився сам, без родини у Західній Німеччині. Тут він включився в активну працю, зокрема в сектор Юнацтва ОУН, але поруч з тим він був свідомий того, щоб краще служити для свого народу та батьківщини — треба здобути знання. Богдан, не втрачаючи часу, розпочав студії економії при Ґетінгенському Університеті, який закінчив з успіхом.

З Німеччини він виїхав до США і на стало поселився жити у Гартфорді. Тут одружився і з дружиною, пані Евдокією, розбудував своє родинне життя. Подружжя Стельмахів Господь нагородив двома синами — Ігорем і Орестом, з яких перший вже закінчив студії і працює, а Орест, як добрий студент, був один рік на стипендії в Японії, а тепер закінчує свої студії тут, в Америці. Перші роки Покійного у США не належали до легких. Він вирішив доповнити свої студії економії в Коледжі Коннектікату, що їх закінчив із ступенем магістра. Після цього працював за фахом у великій американській забезпечневій компанії, де здобув собі добре ім’я і керівну позицію як аналіст.

Богдан був непересічним знавцем своєї професії, але поруч з цим він добре орієнтувався в загальному економічному житті не тільки Америки, але й цілого світу, а зокрема Радянського Союзу. Поруч із своєю професійною працею присвячував належну увагу родині, зокрема синам, яким дав дбайливе родинне й релігійне виховання та добру освіту, а, крім цього, незрівнянно багато часу віддав праці для Церкви й української громади у Гартфорді. Це зокрема наголошували промовці під час похоронних відправ.

Богдан був активний як один з провідних членів ОУН, але з часом розчарувався і відійшов від зорганізованого життя ОУН, хоч до кінця свого життя уважав себе українським націоналістом. Треба підкреслити, що майже повних двадцять років він присвятив себе праці зорганізованому українському патріярхальному рухові. Він для цієї ідеї віддав великі свої зусилля і працю як довголітній голова Відділу Українського Патріярхального Т-ва у Гартфорді, як співробітник у журналі «Патріярхат», в якому іноді підписувався псевдо «Пишковецький», а в загальному, як провідний член Т-ва. На цьому відтинку Богдан Стельмах провів незрівняну працю. У своїй праці, як взірцевий член парафії, він знаходив зрозуміння в покійного о. пароха Степана Баландюка і сучасного пароха о. Стефана Чомка. Йому не раз вдавалось розв’язувати різні складні проблеми. Його журбою була молодь, зокрема її знання українистики, і тому з цією метою на протязі довгих років віддавав багато праці як учитель. До кожної праці він забирався дуже дбайливо, із знанням. Богдан не терпів поверховости і примітивізму. Свого часу він також був головою Української Кредитівки в Гартфорді.

Покійного Богдана вся громада в Гартфорді й околиці шанувала й поважала. Про це говорить численна участь у похоронних відправах як під час Панахиди, 17 листопада 1982 p., так і 18 листопада в церкві, на цвинтарі й поминках. Це був справжній вияв співчуття для його дружини, пані Евдокії, і синів. Похоронні обряди довершив о. Стефан Чомко, в середу відправив Панахиду в сослуженні православного священика о. Дмитра Мамчура, який після панахиди виголосив вдумливе й тепле слово, присвячене покійному. Крім цього, сослужили о. крилош. Ярослав Шуст, о. Лев Любинський і о. Роман Білецький. Під час Панахиди співав церковний хор під дириґентурою Олександра Пришляка. Він, як близький приятель покійного, був керівником похорону. О. Пришляк перший прощав покійного від громади Гартфорду і хору. Від Відділу Українського Патріярхального Т-ва у Гартфорді прощав Володимир Саляк, підкреслюючи вклад праці Богдана для Української Церкви і українського патріярхату. Від крайової управи Українського Патріярхального Т-ва в США і Українського Патріярхального Світового Об’єднання прощала Рома Гайда, від широкої родини патріярхальників, Патріярхального Відділу в Нью-Йорку, читачів і співробітників журнала «Патріярхат» слово виголосив Микола Галів. По-англійському прощав покійного Іван Селеман. Службу Божу за спокій душі св.п. Богдана відправив о. Стефан Чомко в сослуженні о. Л. Любинського і о. Р. Білецького, який виголосив слово про св.п. Богдана Стельмаха від парафії. Співав церковний хор під керівництвом О. Пришляка. Довга, довга валка автомобілів відпровадила Богдана на місце вічного спочинку. Присутніх на похороні було біля двісті осіб. Отець С. Чомко в асисті о. Л. Любинського і о. Р. Білецького запечатав труну. На могилі прощали покійного Вірослав Снігурович від дирекції Парафіяльної Школи у Гартфорді та мґр Михайло Бойко від Українського Патріярхального Відділу у Нью-Гейвен. Під час поминок пані Орися Скочдополь прочитала листа-співчуття від д-ра Романа Осінчука і промовляли Олександер Родзінський і о. Л. Любинський. Сердечну подяку в імені родини виголосив син покійного — Ігор Стельмах. Хай гостинна американська земля буде йому легкою. Дружині й синам висловлюємо глибоке співчуття.

М. Г.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>