(УПБ, Рим) — Упродовж місяця липня 1983 р. відбулась в Українській папській колегії св. Йосафата в Римі звичайна генеральна капітула сестер-Василіянок.
Блаженніший Патріярх Йосиф у своєму листі-привіті звернув увагу 34 делегаткам, що Головна чернеча рада-капітула — це «велика і важна подія в житті Вашого Чину і також в житті нашої Церкви, бо не можна відділити життя Вашого Чину від життя Церкви, для якої Чин за покликом нашого Господа посвятився служити. Цілий Чин і поодинока сестра-монахиня працює для свого освячення і для апостольської праці серед свого народу і для своєї Церкви і тим самим для самого Христа Спасителя». Відтак Блаженніший заохотив сестер: «Вам треба в дусі II Ватиканського Собору і серед нових та нелегких вимог теперішнього світу подумати над добрими змінами своїх правил і статуту, шануючи дбайливо духа своїх святих основників Василія Великого і Мокрини та традиції української Церкви». При тому поучував Патріярх: «Не робіть нічого за підшептами світа і модерних поспішних експериментів». При виборі нового Заряду Блаженніший вказував, «щоб не дивитися на лице людини, але дивитися, як вона наставляє на путь Божу (Мк. 12,14). Пам’ятайте в часі своїх молитов і нарад, що ви є Чином Українського Народу і його Церкви, яка сьогодні є Церквою терплячою, мученою і переслідуваною, а це і є відзначення Боже. Пам’ятайте і про Ваших сестер-мучениць і ісповідниць в Україні, які працюють серед важких обставин для Христа і Його перемоги в безбожній країні. Для їхньої неприсутньої Представниці Ви повинні лишити символічне порожнє місце при столі нарад з постійною молитовною згадкою в часі Ваших зібрань, щоб в цей спосіб всі Ви стало бачили свій зв’язок зі своїм живим коренем в Україні, де народився Ваш Чин і де він повернеться колись служити вільній Церкві й народові. Нехай геройський приклад Ваших сестер в Україні просвічує Вас світлом проводу на Вашу дальшу апостольську працю».
Слід відмітити, що сестри, ідучи за вказівками Блаженнішого Патріярха, лишили в час своїх нарад два символічні порожні місця для неприсутніх сестер з України й Мадярщини.
2 липня Блаженніший Йосиф прийняв делегаток на спільній авдієнції в приміщеннях УКУ. Промовляла Архимандриня, М. Емелія Прокопик, а Блаженніший у своїй відповіді підкреслив, що «в часі Вашої Чернечої ради Ви маєте нагоду бачити цю силу цілого свого Чину, своєї Монашої Родини… в своїй чисельності… у просторі, бо приїхали Ви майже з усіх континентів… в одному дусі молитви, яка Вас так гарно єднає, бачите її у високій цілі — праці для свого освячення, для своєї Церкви, для свого безталанного народу, для слави Божої». Вкінці сказав Патріярх: «Ваші великі сестри в Україні є сьогодні з Вами, хоч представниці тут, на жаль, немає. Вони духом і своїми молитвами з Вами, бо Ви одна спільнота в Христі з ними! Жийте і працюйте тим щасливим і благословенним духом однієї спільноти в любові, єдиномислії, і Христос буде посеред Вас!».
29 липня, у присутності Архиєпископа-коадьютора Мирослава Любачівського, приступлено до виборів нового Головного заряду, до складу якого входять:
Архимандриня: с. Христофора Малковська (провінція Юніонтавн)
Генеральна Вікарія: с. Дія Стасюк (пров. Філядельфія)
Друга Дорадниця: с. Емелія Прокопик (пров. Філядельфія)
Третя Дорадниця: с. Маргарета Капусняк (пров. Юніонтавн)
Четверта Дорадниця: с. Гавриїла Гуцуляк (пров. Арґентіна)
Генеральна Економка: с. Марія Тома Бертолді (пров. Філядельфія).
їхня каденція триває шість років.
Дня 3 серпня сестри брали участь у загальній авдієнції у Святішого отця на площі св. Петра. У своїй промові Папа Іван Павло II сказав до них: «Молюся, щоб Святий Дух зрушив Ваші серця до все глибшого збагнення величности посвяченого життя. Нехай утвердить Він Вас у Вашій основній місії служити Церкві святістю життя через радісне посвячення нашому Господу Ісусові Христові».
Слідуючого дня — 4 серпня — всі учасниці капітули були присутніми на Папській Службі Божій у його літній резиденції в Кастельґандольфо.
Новий заряд поновно відвідав Блаженнішого Патріярха Йосифа в неділю, 7 серпня, і до них Патріярх сказав: «Перед Вами не легкі завдання. Пам’ятайте про перше і головне Ваше завдання, яке висловив псальмопівець: «Славитиму Тебе, о Господи, усім серцем моїм, розповім про Всі чуда Твої…» (Пс. 9,2). А дальше: «Любов до своєї Церкви, свого обряду і своєї Літургії… Цініть свою літургію і свою духовість, цініть духовість свого Чину, бо вона також є вислідом нашого східнього благочестя». Вкінці, прохаючи сестер прийняти його поради й поучення враз із побажаннями та благословенням, наш Патріярх додав ще й своє особисте прохання до сестер: «Сестри-Василіянки були пильними помічницями мого попередника Слуги Божого Митрополита Андрея, у Львові; з моїм виходом на волю Архимандриня Клавдія продовжила цю поміч сестер для всіх моїх надбань для нашої Церкви і впродовж двадцяти років праця Ваших сестер причинилась до всіх успіхів цих надбань для сучасности і майбутньости нашої Церкви і народу. Продовжуйте цю поміч, бо тим стаєте співучасницями у праці для великого майбутнього нашої Церкви.
Я вдячний Вам за цю поміч, яку Ви досі з такою готовністю мені приносили». Після цих слів признання і вдячности Блаженніший Патріярх Йосиф поблагословив сестер для дальшої праці «на славу Божу і добро української Церкви й українського народу».
