Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Новий глава українців католиків Мирослав Іван Любачівський

«НЮ ЙОРК ТАЙМС»
28-го березня 1980
(Спеціяльно для Нью Йорк Таймсу)

Рим, 27-го березня, — Папа Іван Павло II найменував сьогодні Архиєпископа Мирослава Івана Любачівського як потенційного наслідника голови української вітки Римо-Католицької Церкви, вибір, який віддзеркалює схильність Папи до кандидата і задовольняє так особисті, як доктринальні і дипломатичні стандарти. Недавно Архиєпископ став предметом суперечки, коли Папа обрав його на провідника Української Церкви в Америці.

66 літній Архиєпископ, який мав би стати наслідником 88-літнього кардинала Йосифа Сліпого, у випадку смерти чи уступлення з його посту, здобув довір’я Папи як науковець, що спеціялізувався у тонкощах літургії і як витончений тактик, який виказав талант у переконанні багатьох запеклих антисовєтських українських ієрархів, що Ватикан є на правильній дорозі, шукаючи детанту з росіянами.

Як і багато інших українських священиків, які втекли з Росії після зарядження Сталіна в 1946 році, що Церква має бути абсорбована Російською Православною Церквою, архиєпископ Любачівський знає, що це означає жити під гнітучим режимом і бачить потребу переговорів, не жертвуючи принципом. Цей досвід він поділяє з Папою, якого дратували утиски польського комунізму.

На це пов’язання вказано як на одну з причин вибору Папою Архиєпископа шість місяців тому на голову 1,5 мільйона американських українців-католиків. Це також здогадно було фактором у рішенні Папи відвідати Архиєпископа у його катедрі у Філядельфії під час папської візити у ЗСА.

Як це Папа з’ясував у короткій промові вчора у Ватикані, архиєпископ Любачівський буде коадьютором, або помічником, «з правом наслідства» кардинала Сліпого як архиєпископа Львова.

Хоч Папа особливо підкреслював, що архиєпископ Любачівський був першим на листі кандидатів, яка вийшла у наслідок тайного голосування 15-ох українських єпископів (зібраних) на спеціяльному Синоді від понеділка, ватиканські джерела заявили ясно, що вибір був контроверсійним.

Архиєпископа Любачівського уважається за поміркованого націоналіста, який сподівано погоджуватиметься з політикою детанту Ватикану. (Ці джерела) додають, що цю політику у минулому гостро критикували більш войовничі українські католицькі владики, зокрема кардинал Сліпий, який перебув 18 років у совєтських концтаборах. Кардинал проживає у Ватикані від часу його звільнення з табору в Сибірі і прогнання зі Совєтського Союзу в 1963 році як вияв доброї волі у сторону Папи Івана XXIII.

Більш того, можна очікувати, що архиєпископ Любачівський працюватиме тісно з Курією, адміністративною установою Ватикану, твердять ці джерела. Вони додають, що інші кандидати настоювали б на більшу незалежність від Риму.

Критикують рішення щодо Філядельфії

Коли він був назначений на філядельфійський пост, кілька українських католицьких владик скритикували це потягнення у листах до Папи. Вони твердили, що українська католицька ієрархія повинна заповнити цей пост, а не Папа.

Архиєпископ Любачівський, якому 65 років, народжений у Долині біля Львова. Він був висвячений на священика в Україні, а відтак студіював в Австрії і Римі. Він написав багато наукових праць з питань літургії.

Ватиканські спеціялісти твердять, що з уваги на зацікавлення літургією його вибір на наслідника кардинала Сліпого був природнім, тому що Українська Католицька Церква, яка є в розсіянні у Північній Америці, Европі і Латинській Америці, знаходиться віч-на-віч із серйозними рішеннями в ділянці літургії.

Багато з молодших членів Церкви вже не знають української мови, яку вони чули як її вживали їхні прабатьки. Місцеві українські католицькі церкви старались з різним успіхом впровадити англійську, еспанську чи німецьку мови у літургію, що у наслідку створило серйозні проблеми єдности та ідентичности, твердять ці джерела.

Вони додають, що це могло сильно заважити на рішенні Папи в користь архиєпископа Любачівського. Папа глибоко затурбований питанням єдности та питанням літургії і катехизму.

Але багато спостерігачів у Ватикані поставили назначення філядельфійського владики у контекст відносин поміж Ватиканом і комуністичними країнами.

Папа прийняв двоторову політику у відношенні до Радянського Союзу і комуністичних режимів східної Европи.

Він настоює на більшій свободі віроісповідання і освіти в Католицьких Церквах східної Европи і він заявив ясно, що він готовий вжити ввесь можливий моральний тиск у цьому напрямку.

Однак, коли йдеться про зовнішні відносини поміж Ватиканом і комуністичними урядами і поміж країнами Заходу і Сходу, то він сильно заявився за детантом і співпрацею.

Текст в англійській мові на сторінках журнала.

Поділитися: