В цей сам час, себто, 2 жовтня 1977 p., коли українські паломники звеличали ювілей Патріярха Йосифа у Римі, заходами Відділу Товариства за Патріярхальний Устрій в Нью Гевен улаштовано святочні сходини присвячені шістдесятиріччю єрейських свячень і 85 річчю з дня народин Патріярха Йосифа. Можна з певністю сказати, що всі вірні Помісної УКЦеркви у діяспорі, 2 жовтня 1977 р. получились спільними молитвами з нагоди ювілею Патріярха Йосифа. Також в Нью Гейвені перед святочними сходинами, в десятій годині ранку о. Мирослав Мищишин відправив Службу Божу за Патріярха Фосифа. Під час проповіді о. М. Мищишин сказав вдумливе слово про Патріярха Йосифа, підкреслюючи його особливі й виняткові властивості, як церковного достойника і главу нашої Помісної УКЦеркви.
Безпосередньо після Служби Божої, в церковній залі відбулись святочні сходини, на які численно прибули миряни, щоби спільно в гурті відчути надзвичайність святочної хвилини. Сходини започатковано молитвою, яку провів о. М. Мищишин. Коротке вступне слово сказав голова відділу мґр. Михайло Бойко, підкреслюючи унікальність Патріярха Йосифа, який на нашому церковному полі підняв давно покинену цілину. Наш Патріярх Йосиф, як колись Тарас Григорович Шевченко будить наш народ до свойого незалежного церковного життя у рамках патріярхату. В цьому дусі була з чуттям продиклямована панною Марічкою Марків поема Т. Шевченка «І мертвим і живим і ненародженим землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнє посланіє». Святочну промову, яку мала виголосити Рома Гайда, але через поважну перешкоду не могла прибути. Її заступив член Крайової Управи Микола Галів. В промові була подана оригінальна сильветка Патріярха Йосифа. Названо низку біографічних фактів з життя Патріярха Йосифа та представлено велетенську, ще не оцінену працю, яку провів наш Патріярх. Зокрема промовець підкреслив, — немає в нашій мові таких суперлятивних прикметників якими можна б було схопити й окреслити працю Патріярха Йосифа, бо його діла, відданість, витривалість, сила духу перевищують всі суперлятивні прикметники. Ми часто не усвідомляємо собі того, що в наш час живе людина, яка на сотні років приходить раз. Присутні прослухали святочну промову з великою увагою і особливим інтересом. Сходини закінчено молитвою.
