Отець Севастіян Шевчук переселився у безконечну Божу вічність

На третій день Різдвяних свят за старим календарем, себто 9 січня 1986 року, закінчив своє багатотруднеє душпастирське життя о. Севастіян-Стефан Шевчук, ЧСВВ. Отець Севастіян належав до священиків з покликання. Його скромність та надзвичайна посвята душпастирській праці визначували його віддане багатотрудиве монаше життя. Покійний о. Севастіян був довгі роки душпастирем церкви св. Юра в Нью-Йорку. Покійний був дуже делікатної будови, лагідної та спокійної вдачі. В останніх роках його життя йому долягала астма, але він не піддавався. До останнього часу безперебійно працював. Зовсім несподівано йому зробилось зле, і він знепритомнів. Медична швидка допомога взяла його до шпиталю, у якому він вже не прийшов до притомности і через декілька днів помер. Відійшов спокійно у безконечну Божу Вічність.

Похоронні монаші обряди були відправлені в неділю 12 і понеділок 13 січня ц.р. в церкві св. Юра при сьомій вулиці в Нью-Йорку. В неділю похоронні обряди довершив Владика Василь Лостен у сослуженні багатьох священиків, монахів і світських та при численній участі парафіян. В понеділок в церкві св. Юра була відправлена заупокійна Служба Божа, що її довершив його брат о. Володимир у сослуженні багатьох священиків та при участі братів-монахів, сестер-монахинь і мирян. Змістове й загально охопне слово про покійного сказав о. парох ігумен Патрикій Пащак. Після похоронних обрядів тіло покійного перевезено до Канади в Мондер, Алберта, де його поховано.

Севастіян-Стефан Шевчук народився 3 серпня 1909 р. у Шіго, Саскачеван, Канада. Він був найстаршою дитиною у родині Петра і Евдокії Шевчуків. Батьки Севастіяна дали йому глибоке релігійне й родинне виховання та належну освіту. Батьки самі були дуже побожними і часто гостили в себе отців-місіонерів, редемптористів. Очевидно, це не залишилось без впливу на Севастіяна, як також на його брата і сестру. Його брат Василь, який прийняв чернече ім’я Володимир, став також священиком-василіянином, а сестра Марія монахинею-Служебницею Пречистої діви Марії.

Севастяін-Стефан вступив, як один з перших українців, 17 серпня 1924 р. до Василіянського Новіціяту у Північній Америці, в місті Мондер — Алберта, а 19 серпня 1932 р. склав вічні чернечі обіти. Севастіян на цьому не зупинився. В нього було бажання дальше студіювати богословію, і з тією метою він виїжджає на студії до Риму, де на Григоріянському Університеті відвідує виклади богословії. При цій нагоді Севастіян як монах мав нагоду відвідати і бути майже по всіх манастирях ЧСВВ у Західній Україні й на Закарпатті та пізнати не тільки життя монахів по різних манастирях, але також життя українського народу. Це йому дало багато в його дальшій праці. Нарешті, 13 серпня 1933 p., Севастіян був висвячений на священика. Свячення довершив Владика Йосафат Коциловський у Жовкві. Отець Севастіян першу Службу Божу відправив 19 серпня 1933 р. у Добромилі. Вже в травні 1934 року він повертається до Канади і включається у вир праці. Займається організуванням і працює у Братстві Українців-Католиків (БУК) і серед молоді в Українському Католицькому Юнацтві (У КЮ). Дає реколекції, працює під час місій і провадить катехизацію. Для нього девізою життя було — віддавати всі свої сили й працю у Божому Винограднику для спасення людських душ. Цієї девізи о. Севастіян дотримувався все своє життя.

Як священик о. Севастіян працював серед українських скупчень Канади й в США. Він підіймав канадську цілину на релігійному полі, будучи душпастирем у багатьох місцевостях Канади. В останні 15 років о. Севастіян проводив віддану душпастирську працю в США, а зокрема у парафії св. Юра в Нью-Йорку.

Після смерти пароха о. ігумена Володимира Ґавліча на протязі одного року праця парафії св. Юра спочивала на плечах о. Севастіяна Шевчука. Крім душпастирських обов’язків вчив дітей релігії у суботній Школі Українознавства.

Варто підкреслити, що о. Севастіян-Стефан Шевчук був люблений вірними парафії св. Юра й околиці. Це можна було завважати по численній участі під час його п’ятдесятріччя священства, яке він відзначив 23 жовтня 1983 року, як також по численній участі мирян у похоронах.

Втрату о. Севастіяна відчула парафія в. Юра, а водночас Чин Св. Василія Великого. Напевно світла пам’ять про о. Севастіяна надовго залишиться між нами. Хай йому гостинна канадська земля буде легкою.

Свіжий номер

5 (492) 2022 OBKLADYNKA_sajt