Стосунки християн та юдеїв упродовж двох тисяч років переживали різні періоди. Ніде правди діти, що в плані «намацальної» переваги християни майже цілий цей час перебували на вигідніших позиціях. Це, звісно, різниться від регіону до регіону, але загальна картина все-таки на користь християн. Католицька Церква постійно еволюціонувала в своїх підходах та ставленні до юдеїв. Ще у ХІХ столітті в Римі юдеї були зобов’язані в суботу відправляти своїх представників для слухання християнської катехизи. Тож, своєю чергою, змушені були щось вигадувати і, як правило, багатші євреї платили біднішим, щоб ті робили це за них. Коли ж урочиста процесія проходила попри Велику римську синагогу, юдеї також були змушені виходити, щоби послухати проповідь. І намагалися заліпити воском вуха своїх дітей, щоб ті нічого не чули. Не думаю, що описаний підхід сприяв тому, що юдеї наверталися в християнство зі щирого серця і в повній свободі. А все ж названі епізоди є, мабуть, ще досить безневинними порівняно з тим, які ексцеси у взаємостосунках тут можна було б пригадати.
Повністю статтю читайте у друкованому варіанті журналу
