Пам’яті Преосвященного владики Платона Корниляка (1920–2000)

Преосвященний єпископ Платон Корниляк народився 6 вересня 1920 року в селі Стебні на Буковинській Гуцульщині (зараз це Верховинський район Івано-Франківської області) у релігійній та патріотичній родині шкільного народного вчителя і директора Володислава Корниляка та його дружини Євгенії – доньки отця Мирона Грибовського і Теодори Дашкевич. Село, в якому уперше побачив світ майбутній душпастир, у той час належало до греко-католицької парафії в Путилі. Напередодні Першої світової війни у Стебні було лише 10 греко-католиків. Уже по війні, хоча батько був родом із Галичини, молода сім’я Корниляків жила в Королівстві Румунія, де українці були національною меншиною. «Румунська влада переслідувала всі прояви українського життя», – зазначить згодом владика Платон у вступі до збірника вибраних творів свого батька, які той друкував в українській пресі у Чернівцях під псевдонімом Ву-Ка. Одна з перших статей, написаних Володиславом Корниляком у 1905 році, вже на Буковині, називалася «Що таке православ’я, а що Унія». Цей допис зробив молодого вчителя широко відомим. Сини згадували, що батько «любив і знав українську історію та літературу», а також мав «глибоке переконання, що постане самостійна Українська держава». Цю любов і переконання він передав п’ятьом дітям, яких виховував з вірною дружиною у любові до Бога і ближнього. Українські греко-католики тогочасної Румунії, на відміну від православних, мали дозвіл використовувати для богослужінь церковнослов’янську мову і виголошувати проповіді українською. Молитва була невід’ємною частиною життя багатодітної сім’ї Корниляків, яка віддала «себе і все своє у Божі руки і під покров Пресвятої Богородиці та святих безсребнників Козьми і Дам’яна».

Освіченість дуже цінувалася у вчительській родині, і всі діти здобули вищу освіту. Два старші брати, Володимир та Євген, стали лікарями, сестра Теодора (по чоловікові – Босовик), як і батько, стала шкільною вчителькою. Четвертий з дітей, брат Анемподист, обрав фах нейробіолога, а наймолодший – Платон пішов за своїм покликанням до священства і став пастирем душ на Христовій ниві.

Повністю статтю читайте у паперовій версії журналу або в електронній на сайті https://journals.ua/