Чому будь-які розмірковування про успіх, незалежно від того, з якою метою ви це робите – пишете філософський трактат чи відповідаєте на невинне запитання дитини, в наш час є небезпечними? Небезпечними не в сенсі загрози самому мислителю, а тому, що майже завжди здаватимуться неповними без… Тут я би хотів залишити невеличку інтригу, запропонувавши читачеві самому проаналізувати інформаційне тло «успіху» і спробувати відшукати незмінний елемент будь-якого розмірковування про успіх. Ми це зробимо трохи далі.
Повернімося, власне, до трактатів, які так полюбляли писати філософи минулого. Спробуйте серед них знайти трактат «Про успіх». Є про мистецтво воєнних перемог, про розраду філософією, про мистецтво лікування та ще багато практичних і не дуже трактатів про все, що завгодно, але не про успіх. Сюрприз? Навряд.
Будь-який трактат із назвою «Про успіх» середньовічному читачеві (та й навіть багатьом сучасним) видаватиметься незрозумілим, а назва його – неповною. Адже про успіх у чому йдеться? «Про успіх за- галом. Про успішний успіх. В житті. В бізнесі. В стосунках», – скажуть вам сучасні мотиваційні спікери та гуру саморозвитку.
Але річ у тім, що успіх сам собою доволі абстрактне і не дуже зрозуміле поняття. З другого боку, ця абстрактність і дозволяє наповнювати зміст усім, чим завгодно, а сучасні засоби масової інформації допомагають «продавати» практично будь- яке наповнення.
І тут ми повертаємося до першого нашого запитання: чому розмірковування про успіх є до певної міри небезпечними? Відповідь проста: від вас обов’язково вимагатиметься рецепт успішності. Не просто поговорити, а запропонувати читачеві алгоритм: роби так – і станеш успішним. Зауважте, мало хто наважиться запитати: успішним у чому і що є мірилом успіху?
Повністю статтю читайте у паперовому варіанті
