Собор дозволив делегатам відчути себе церковними стратегами, мріяти про ту Церкву, яку вони хочуть бачити в майбутньому, відповідальними не лише за рішення, але й в широкому сенсі за їх втілення. Особливо це важливо для мирян, які часто почуваються далекими від ухвалення рішень, а тому не завжди відчувають відповідальність за діяльність Церкви як інституції. Резолюції Собору, хоч і узагальнені й систематизовані, все ж дають відчуття «мрії про Церкву».
Поділитися:
