Блаженніший Йосиф, беручи отця Івана на працю до Рима, добре знав його спроможності. Але отець Музичка підкреслює, що для праці в Римі не був готовий. Переконано вірю, що це говорить його скромність, не більше. На мою думку, побут отця Івана у Римі, при його кмітливості та працьовитості, поглибив знання під різними, не тільки богословськими, але й соціяльно‑культурними і політичними аспектами. Його незрівнянно великий вклад праці у Римі, де він по сьогодні працює, є протилежним до ним сказаного. Маючи нагоду спостерігати працю отця Івана, як вище сказано, друкувати його глибоко вдумливі статті в журналі «Патріярхат» і безперебійно листуватись з ним по сьогодні, можу з приємністю сказати, що він належить до особливих, виняткових священиків. Посідає широке знання не тільки з богослов’я, але й в інших дисциплінах, зокрема й культурологічно‑політичному вимірі української науки.
Повністю статтю читайте в друкованій версії журналу
