Патріярх Йосиф заявив, що буде святити в Римі владику-номіната о. д-ра Мирослава Любачівського

Слава Ісусу Христу!

Ватикан,
дня 16-го жовтня 1979
ч. 7621-79

Владика-номінат
о. прел. Мирослав Іван Любачівський
Філядельфія, Па., ЗСА.

Владико-номінате!

Вселенський Собор назвав мене, як Первоієрарха нашої Церкви, батьком і главою Української Католицької Церкви. Я тому повинен би радіти з того, що нарешті намічено кандидата на митрополита повдовілої Філядельфійської Архиєпархії. На жаль, спосіб, яким це сталося, примушує мене, як главу нашої Церкви, зложити найторжественніший протест проти знехтування права Ієрархів нашої Церкви, яке то право знову узаконив Вселенський Собор Ватиканський II. Замість дати можливість Єпископатові нашої Церкви за апостольським звичаєм християнського Сходу вибрати єпископа для Філяделфії, чи принаймні кандидата предложити, чужинцям було дозволено рішити питання так поважне для нас.

Ваше назначення тому, за Божою і церковною справедливістю, неважне і неіснуюче. Тому добре зробили Ви, що звернулися до мене, як до глави Вашої Церкви, щоб затвердити Вас як єпископа Української Католицької Церкви. Проти Вашої особи застережень не маю. Походження зі світлої спадщини Львівської Архиєпархії дозволяє сподіватись, що Ви будете боронити і захищати права та помісність нашої Церкви по цілому світі проти ворожо нам наставлених противників, з яких деякі находяться, на жаль, й у Римській Курії. Це обов’язок кожного члена нашої славної Церкви, зокрема її єпископів, і знехтування такого завіщання становить злочин зради своїх славних батьків.

Святіший Папа Римський обіцяв недавно, усно і на письмі, що Римський Престіл прилюдно узнаватиме право Української Католицької Церкви, затверджене знову Вселенським Собором, на помісне автономне правління в цілому світі. Всі наші вірні, духовенство, монашество і єпископат леліють нетерпеливо і тривожно у своїх серцях очікування, що Святіший Римський Архиєрей якнайскоріше сповнить свою обіцянку. Ваша єпископська присяга включатиме також вірність до своєї власної Церкви та обов’язок прилучитися до інших єпископів у їх змаганні осягнути публічне визнання всесвітньої помісности Святим Отцем.

Тому, маючи перед своїм оком лише добро Церкви, нашої не менше від Вселенської, на підставі права самоврядування помісних церков, що його встановили Вселенські Собори перших сторіч християнства та яке торжественно щойно затвердив Вселенський Собор Ватиканський II, я оцим уважнюю, узнаю і затверджую Вас, пресвітера Мирослава Івана Любачівського, як Архиєпископа Митрополита Філядельфійського. Ідучи за розпорядженням канону 326, пар. І, ч. 2, хіротонію Вашу виконаю сам у Патріяршому соборі Св. Софії в Римі, чи в іншому місцевому храмі. З огляду на мій вік і стан здоров’я, не можу їхати до Філядельфії. Зрештою, вірні богоспасенної Архиєпархії Філядельфійської та Митрополії у З’єднаних Стейтах Америки матимуть нагоду привітати Вас як свого архипастиря при Вашому введенні на владичий престол. Після хіротонії я напишу листа до Ваших вірних.

Во Христі —

+ Йосиф, Патріярх і Кардинал

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>