Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Патріярхальне свячене у Нью-Йорку

Це вже увійшло у традицію, що Нью-йоркський відділ Українського Патріярхального Товариства кожного року влаштовує спільне свячене, на яке запрошує своїх членів і гостей. Цьогорічне спільне свячене відбулось у неділю, 9 травня 1993 p., в Українському Народньому Домі, в якому взяло участь біля 150 осіб. Ціллю такого спільного свяченого все було і є, щоб з приводу свят Христового Воскресіння зійтись разом на спільну трапезу і у ширшій — патріярхальній — родині поділитись спільним свяченим, а водночас перенестись думками, осмислюючи цю радість радостей — Христове Воскресіння. Вже скоро буде дві тисячі років з того часу, як тогочасна людина намагалась страстями, розп’яттям і смертю зтерти з лиця землі Богочоловіка — Ісуса Христа з надією, що після смерти все піде в забуття. І бачимо, і все себе переконуємо та утверджуємось в тому, як грубо помилились христовбивці, бо Христос смертю смерть подолав і навіть тим, що в гробах, життя дарував. Скільки було таких, які намагались заперечити Христове Воскресіння і залишились безсилими. Ось могутній, озброєний по зуби Радяньский Союз, який проіснував майже три чверті століття, заперечуючи і переслідуючи Христа Господа, і розпавсь, як миляна банька.

Програму спільного свяченого відкрив голова відділу Юрій Малаховський, привітавши всіх учасників, та передав керму програмою Христині Навроцькій. Отець Тарас Прокопів, ЧСВВ, провів молитву і посвятив розкладені на столах Божі дари, які під звуки співу учасників «Христос Воскрес» покропив свяченою водою. Ведуча Христина Навроцька, відкриваючи програму, широко представила Уляну Старосольську-Любович і попросила її виголосити Святочне слово. «Христове Воскресіння — це, в першу чергу, вияв безмежної любови», — підкреслила Уляна Любович. На цьому тлі вона розгорнула глибоке розуміння значення любови у Христовій Церкві, цитуючи при цьому різні осмислення любови, а зокрема св. ап. Павла, який твердить, що коли б людина все зробила і навіть з посвяти віддала себе на спалення, коли немає любови, то все це не має жодного значення. У своєму довшому слові У. Любович підкреслила багато цікавих фрагментів. Після цього коротке привіталь­не слово виголосив М.Галів, який своїми думками переніс учасників у воскреслу атмосферу Христового Воскресіння та поділився новинкою, що Патріярх Мирослав-Іван разом з Синодом прийняли плян воздвигнути Патріярший Собор у княжому городі Києві на Львівській площі, що учасники прийняли оплесками.

У мистецькій частині виступила Лариса Магун, яка чудово виконала «Аве Марія», «Мати рідна моя», «Не забудь, не забудь», за що її слухачі нагородили щедрими аплодисментами. Також виступила молоденька дівчина з України Оксана Кульганич, яка на бандурі виконала пісню «Я лисичка, я сестричка». Гість з України Мирон Блощичак виконав на сопілці цілу низку музичних фрагментів, які присутні прослухали з інтересом.

Для повноти образу слід відмітити, що була також великодня декорація у презентації Тараса Шумиловича. Особливим гостем спільного свяченого був син Галини Кіляр, преподобний брат Олександер, Студитського Чину. Ведуча представила присутніх гостей , називаючи їх по імені.

На закінчення голова Ю. Малаховський подякував виконавцям програми Лясі Старосольській-Любович за Святочне слово, Ларисі Магун, Оксані Кульганич і Миронові Блощичаку за музичне виконання. Окремо подякував усім паням і панам, називаючи всіх поіменно, за приготування і влаштування спільного свяченого і всім паням, що принесли солодке. Окрему подяку висловив відомій м’ясній крамниці Куровицьких, які в попередніх роках, як і в цьому році, зафундували безплатне м’ясиво. На закінчення подякував за добре переведення програми спільного свяченого ведучій Христині Навроцькій. Також щиро подякував усім учасникам за участь. Співом «Христос Воскрес» закінчено цю приємну і радісну воскресну імпрезу.

М. Г.

Поділитися: