Патріярхальне Товариство у Гамільтоні, Канада

В останньому часі діяльність патріярхального Товариства у Гамільтоні дещо послабилась, але правдоподібно така ситуація є і по інших осередках. Всежтаки товариству разом з о. парохом мітратом Романом Ганкевичем вдалось дещо здійснити. Відзначено пам’ять наших релігійно-церковних світочів Української Католицької Церкви: століття з дня народження Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького і св. п. Патріярха Йосифа Кардинала Сліпого. Отець мітрат Роман Ганкевич відправив за спокій душ їх Панахиду. У минулому 1996 році відзначено день народин Патріярха Йосифа (17 лютого 1892 p.). Отець Роман Ганкевич у своїх вдумливих проповідях накреслив барвисті сильветки обох наших церковних велетнів.

Також з рамені патріярхального товариства відбулись ширші сходини, на які прийшли і парафіяни церкви Св. Духа, підчас яких о. Роман подав широку інформацію про перший Собор УКЦеркви, що відбувся у першій половині жовтня 1996 р. у Львові.

Водночас дещо розказав про перебіг Синоду УКЦеркви, що відбувся безпосередньо після закінчення першої сесії Собору, що присутні з великою увагою прослухали.

Слід згадати, що патріярхальне товариство у Гамільтоні кольпортує 40 примірників журнала «Патріярхат». Числа, які залишаються, пересилає в Україну. Кожного року також переводить збірку на видавничий фонд, що уможливлює пересилати безплатно журнал в Україну.

До речі, в останньому часі парафія Св. Духа у Гамільтоні, завдяки о. парохові Романові Ганкевичу, вислала грошеві допомоги на будови і ремонт українських католицьких церков в Україні. Отець Роман особисто вручив Владиці Іванові Маргітечу поважну суму грошей на будову храму у його єпархії на Закарпатті.

Патріярхальне Товариство висловлює вдячність Мотрі Фаринич за її активну працю у товаристві та дописи до преси.

З смутком слід згадати наших активних членів, що перенеслись у Божі засвіти. Луку Максима, В. Проця та інших, яких немає ким заступити. Вони, напевно, і на тому світі будуть молити Всевишнього за визнання патріярхату УКЦеркви Апостольською Столицею. На жаль, новоприбулі українські емігранти справами патріярхату УКЦеркви мало цікавляться. Отже, ті. що ще залишились дальше, віддано і з посвятою працюють з повною вірою і надією, шо патріярхат УКЦеркви буде формально визнаний апостольською Столицею.

П. Копачівський