Патріярхальне Товариство у Нью-Йорку влаштувало спільне свячене

Вже увійшло у традицію, що кожного року, заходами управи відділу Українського Патріярхального Товариства у Нью-Йорку, при допомозі членів, відбувається спільне свячене, яке має не тільки візуально-гостинний характер, але у першу чергу глибоке релігійно-змістове значення. Для того, щоби краще сприймати релігійно-змістове значення Христового Воскресіння, для цього дбайливо приготовляють візуально-гостинну частину, шо створює особливо святочну атмосферу. Все це разом має своєрідне гармонійне пов’язання і так кожний раз творить неповторну цілість. Все це разом створює особливу атмосферу для глибшої призадуми над тим вічним і неповторним Христовим Воскресінням, що все утверджує нашу віру у ці вічні і незмінні вартості Христової Церкви.

Організатори, щоби створити таку радісно-родинну атмосферу і поділитись спільним свяченим, своїми силами приготовляють, як одна велика родина, перекуску. І тим разом трапезу приготовили пані під керівництвом Оксани Луцької при допомозі Лідії Баранської, Христини Навроцької, Надії Попель, Люби Прокоп, Галини Кіляр, Ярослави Рубель, Галини Цігаш. Заготовленням вина, соди і всього потрібного занявся Юрій Навроцький при допомозі Олекси Мотиля. Ярослава Пастушенка, Василя Никифорука, о. диякона Юрія Малаховського, преподобного брата студита Олександра Кіляра, які розклали і застеливши обрусами столи і удекорували цвітами, що їх з свого городу привезли Лідія Маґун і Оксана Луцька. Мистець Тарас Шумилович удекорував фронтальну стіну, на якій висів портрет Патріярха Йосифа, декоративні писанки і напис — Христос Воскрес — Воістину Воскрес та букети розкішних рож. Все було родинно-дбайливо приготоване, щоби у святочній атмосфері поділитись спільним свяченим і разом заспівати Христос Воскрес.

Відкриваючи, програму спільного свяченого, святочно привітав зібраних учасників радісним Христос Воскрес, голова управи УПТ-ва о. диякон Юрій Малаховський і попросив до молитви о. Бернарда Панчука, ЧСВВ, який провів молитву та під звуки Христос Воскрес поблагословив розкладені Божі дари на столах. Дальше керування програмою о. диякон Ю. Малаховський передав Христині Навроцькій.

Ведуча Христина Навроцька запросила до святочного слова о. Бернарда. Промовець о. Бернард говорив на тему «Роля мирян у Церкві». Слово о. Бернарда було дбайливо опрацьоване й в основному було сперте на матеріялах, що були прийняті на Вселенському Соборі Ватиканському II. Слід підкреслити, що рішення і постанови про завдання і обов’язки мирян у Католицькій Церкві, що були прийняті на Вселенському Соборі Ватиканському у загальному, є мало відомі широким колам українських мирян. Отець Бернард звернув на них особливу увагу і поділився з слухачами, підкресливши, що згідно з рішеннями Собору миряни мають не тільки обов’язки, але і права. На жаль, ці питання у нашій Українській Католицькій Церкві не є практиковані. Учасники з особливою увагою прослухали цікаве слово о. Бернарда про ролю мирян у Церкві, защо його нагородили довгими оплесками.

У музичній частині виступила Леся Грабова, кольоратурне сопрано, яка виконала три пісні композитора Ігора Соневицького: «Під Твою милість», «Страдальна Мати» і «Алилуя», і пісню «Соловейко», при прекрасному фортепіяновому супроводі відомого піяніста Володимира Винницького. Виконання Лесі Грабової, яка закінчила львівську консерваторію і є солісткою Львівської Опери, було професійне на високому музичному рівні. Вона своєю приємною краскою голосу полонила слухачів, які її нагороджували щирими і довгими оплесками. Леся своїм виконанням перенесла присутніх у інший світ, у світ безжурно-мельодійного тепла і радості.

На закінчення голова о. диякон Ю. Малаховський висловив щиру подяку о. Бернарду за вдумливе святочне слово, виконавцям за чудові музичні виконання, усім, що трудились для улаштування і приготування спільної трапези — свяченого, а зокрема щиро подякував м’ясній крамниці Куровицький, які як і попередніх років подарували м’ясиво. Щире їм спаси Біг. Традиційне Спільне Свячене закінчено молитвою.