Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Патріярше послання Блаж. Йосифа після історичних днів у Римі з нагоди всеукраїнської прощі святого ювілейного 1975 року

Українському Народові мир і благословення!

Святий Ювілейний Рік приніс Українському Народові великі благодаті для душі і тіла, вічні і дочасні, освячення душ, звільнення їх не то з вічної кари, але й дочасної, та очистити його душу і підніс у благодаті до небесних висот. Зокрема ті, що могли приїхати до Риму і відбути величаву прощу, доконали для Українського Народу визначну подію в його історії. Своєю живою католицькою вірою і прив’язанням до Апостольського Престолу вони засвідчили єдність Українського Народу по всій землі. Духом злучені і ті, що в Україні, що не могли відбути прощі, бо вдома, — молитвою і ділами милосердя освячували свої душі. Та ті, що змогли прибути до Риму, сповнили умовини відпустів для своїх душ і доконали, як сказано, історичного діла.

Величезне число, як на нинішні умовини: звиж 5 000 українських прочан — перший раз в історії! — відправили святу архиєрейську Службу Божу в найкращому храмі світа, начальних Апостолів, святих Петра і Павла. Перший раз на гробі св. Петра, на головному престолі, вони відправили свою святу Літургію. Брали в ній участь і тисячі чужомовних прочан, так що наша свята Літургія зібрала стільки вірних, скільки звичайно збирається на папських відправах!

Піднесений літургічний настрій та могутній спів зробили нашу відправу однією з найкращих богослужень у св. Петрі. Проповідь в українській та італійській мовах і участь пароха св. Петра, Ем. Кард. П. Маредля — все це разом овіювало небесним чаром нашу гарячу молитву на гробі св. Апостола Петра.

Величавий похід зі захристії через відкриту Відпустову браму; дальше, поклін перед гробом св. Йосафата, що спочиває за єдність Церкви побіч св. Петра; вкінці відправа св. Літургії, яка була справді маєстатичним висловом Українського Народу на гробі верховного Апостола. Після величної відправи могутнім походом через базиліку учасники вийшли і станули до фотографії перед базилікою для історичного засвідчення українських прочан у Святому Ювілейному Році.

На другий день, о годині 5-ій пополудні, в найкращій авдієнційній авлі Риму, відбувся український концерт у прияві кільканадцятьох кардиналів і багатьох амбасадорів держав, єпископів, монсіньйорів і вірних — разом біля 7 тисяч учасників. Дуже високий мистецький рівень, що перевищив попередні наші українські концерти в Римі, наглядно засвідчив найвищу культуру Українського Народу. Справді то був виступ у цілій своїй силі і найвищій культурі перед очима світа. З глибин душі лине щира дяка Господеві за цей історичний виступ. Український Народ дав наглядне свідоцтво своєї 60-мільйонової сили і найвищої культури — науки, письменства, співу, мистецтва, народньої ноші — в кожному напрямі.

Тому, Український Народе, стань уже раз собою! Позбудься своєї вікової недуги сварів і чварів, вислугування чужим, підлещування і пониження, бо на встид і сором не бракує їх ще й нині в наших національних і церковних провідних кругах. Отрясися зі своїх вікових недостач, стань на свої ноги в Україні і на поселеннях! Нехай світ здумиться перед Твоєю силою, глибокою побожністю, красою і найвищою культурою! Час стати самим собою — і політично, і науково, і в мистецтві, і загалом культурно! Христова Церква об’єднює Тебе надприродною і природною силою. Народе, піднеси свою голову, випростуй свої руки й ноги (див. Євр. 12, 12). Будь одно, монолітом, і не шукай «чужих богів». Своєю українською Церквою, організацією, своєю політичною зрілістю, своєю культурою, наукою, письменством і мистецтвом Ти вже зазначив своє становище. Справді в цьому Святому Ювілейному Році Ти дав вислів і свідоцтво найвищих культурних досягнень — дай і вислів повної зрілости серед найбільш непригідних умовин!

Кінчаючи це послання, ми заносимо гарячу молитву за наше світле майбутнє, яке нам на цілій кулі земській мусить просвічувати патріяхатом у всіх змаганнях і подвигах нашої помісної Церкви.

Благословення Господнє на Вас!

смир. Йосиф

Дано в празник Преображення Господнього,
дня 19 серпня 1975 р. Б.,
при храмі Жировицької Божої Матері
і свв. мучч. Сергія і Вакха у Римі.

Поділитися: