…Візантійська спадщина залишається тим ключем, який відкриває для художників церковні двері. Найкращою апологією цієї тенденції вважається приналежність українських церков до східнохристиянської традиції. На мою думку, питання не так у приналежності до окремо взятої культурної традиції, як у майстерності, розсудливості та відвазі окремого художника, який бере на себе відповідальність за створене. Доволі легко ховатись за традицією, брати собі в захисники середньовічних майстрів. Набагато важче запропонувати нове, ніколи небачене, а проте – переконливе. Гадаю, саме це мало б стати стандартом нового церковного мистецтва.
Повністю статтю читайте у друкованому номері журналу.
Поділитися:
