Пітсбург прощав отця крил. Василя Джиджору

В неділю 13 жовтня 1985 р. зійшлась чисельно українська громада Пітсбурґу, а зокрема парафіяни церкви св. Юра на «Нортсайді», щоб попрощати свого улюбленого пароха та довголітнього добродія нашої округи о. крил. Василя Джиджору та паніматку Антонію перед їх виїздом до Філядельфії на давно заслужений відпочинок. Прощання відбулось у храмі св. Юра, що його збудував о. крил. Джиджора, та почалось молебнем, а опісля закінчилось бенкетом у церковній залі.

Святкування відкрив Михайло Федора, голова церковної ради, та о. Михайло Дербиш, парох церкви свв. Петра і Павла в Аліквіппі, народжений у Пітсбургу і вихований у церкві св. Юра. Після смачної вечері, що її приготували пані, інж. М. Тим’як прочитав прощальне слово, що його написав преосв. владика Роберт-Михайло Москаль, який не міг взяти участи у тому святкуванні, бо був на Синоді Помісної УКЦеркви у Римі. Владика Роберт вичислив усі заслуги о. крил. Василя, висловив признання та подяку за працю, вложену отцем крилошанином для добра Української Католицької Церкви та для всієї громади, і поблагословив отця та пані-матку Антонію на їхньому новому етапі життя, бажаючи їм Божих ласк, здоров’я та всіх благ.

Відтак С. Тим’як подав короткі дані про життєвий шлях отця Василя, який вже 55 років служить у христовому винограднику, з того 20 років на рідних землях і в таборах Европи, а 35 років у США. До Пітсбургу о. крил. Василь прибув у 1954 р, а від 1962 р. став парохом церкви св. Юра. Ієрейські свячення одержав отець від преосв. Никити Бутки в 1930 році після закінчення Богословської Академії, що її ректором був тоді о. д-р Йосиф Сліпий. Крім душпастирської праці, о. крил. Василь Джиджора активно включився у громадське життя. За його піддержкою відновлено діяльність відділу Об’єднання «Самопоміч», після цього він допоміг в організації нашої місцевої кредитівки та піддержував ряд інших громадських та суспільних акцій у Західній Пенсильвенії. Отець Василь завжди підтримував усі дії їх Блаженства Патріярха Йосифа, щедро фінансово допомагав будувати патріярші заведення у Римі та брав активну участь у нашому місцевому Патріярхальному Товаристві.

На прощання Стефан Вачек передав отцеві Василеві дар від церкви св. Юра, до цього прилучились пані «пирожаниці», які від себе передали свій дарунок через Мері Валько. Окремий дар передав від товариства св. Імени Михайло Черешньовський. Більшу суму ($5,000) передала церква св. Юра на семінарійний фонд в імені о. крил. Василя Джиджори. Зворушливі слова прощання та побажань на майбутнє (в англійській мові) сказав о. Джордж Аплярд, новопризначений парох, який теж прочитав листа від єп. Роберта. Прощання закінчив молитвою о. Петро Тай, парох сусідньої Церкви Св. Духа наших братів закарпатських русинів.

По закінченні ще багато поодиноких громадян особисто прощались із о. крил. Джиджорою та його дружиною, деякі із слізьми в очах, бажали їм щасливої дороги, приємного побуту у Філядельфії та прохали отця Василя не забувати за Пітсбург та згадувати у своїх молитвах колишніх парафіян і земляків із Західньої Пенсильвенії.

Сидір-Михайло Тим’як

Свіжий номер

5 (492) 2022 OBKLADYNKA_sajt