1 листопада 1932 року разом з іншими хлопцями Роман Самотий поїхав із Галичини (тоді в складі Польщі) до Італії, щоб там вивчитися і повернутися додому. Митрополит Андрей покладав на цих хлопців великі надії. Збереглося цікаве листування між ним та юнаками (відомі чотири листи від хлопців, три з яких підписав Роман Самотий). У другому листі, датованому 7 вересня 1936 року і написаному рукою Романа Самотия, є такі рядки:
«Ваша Ексцеленціє! Також і ми чотири Українці, як і наші товариші, ще за оден рік будем Салезіянами, бо доперва 4 вересня вступилисьмо на новіціят. Як Ваша Ексцеленція не забуває наших двох товаришів, так і нас хай деколи згадають з далекої Вітчизни України. Поздоровляючи Вашу Ексцеленцію сердечно, обіцюємо багато молитов, та просим о св. Благословення.
Сини в Христі, Роман Самотий Василь Тиндало Кудла Теодор А[вгустин] Породько Villa Moglia, 7/IX
Повністю статтю читайте у паперовому варіанті.
Також можна придбати електронну версію часопису.
