Поезія

Василь Боровий

Колядка в 1941-му

Сніжок курився синювато,
Благословлялося на світ,
Коли я йшов колядувати,
Гукав біля чужих воріт.

І тонко дзенькала божниця
Під голосний дитячий спів:
— Ти сійся, зерно і пашниця,
Щоб хліб господарю родив!..

А сніг летів і світ гойдався,
Як білий ясен при межі.
Ще світ наш дико не зривався
В огненнойдучі віражі.

Ще смерті крик таївсь у криці,
Як птахи — спали літаки…
І в хатах теплий дух пашниці
Я сипав з щедрої руки.

І де ж було хлопчині знати,
Що вже за вигоном — гроза.
В журбі німіла Божа Мати,
Світилась з покуті сльоза.

* * *

Зимою

Зима у вільній Україні.
Земля покрилася снігами,
Дерева вділися інеєм,
Вітри буяють над полями.

Зимою маєм багато свят,
Різдво Христове — радісне свято,
Христос родився у Вифлеємі,
Для християн втіхи багато.

У святий вечір різдвяний,
Дружно сім’я за стіл сідає,
І традиційну кутю пшеничну,
Та інші страви разом споживає.

Летять у простір голоси,
Коляди дзвінко скрізь лунають,
Христа малого у Вифлеємі,
По всій Україні щиро вітають.

Ісусе Христе новороджений,
Даруй Україні щасливу долю,
Достаток, радість, любов та згоду,
На віки вічні закрили волю.

Щоб Україна була багата,
А люди в достатку всі проживали,
Щоб завжди був мир на землі,
Віра, надія й любов процвітали.

Кривий Мирослав, Підволочиськ, Україна

* * *

Богдан Мигаль. Україна

З Новим Роком і Різдвом Христовим

Твердий закон святого Провидіння
Для всіх накреслив неухильну путь,
І люди з покоління в покоління
До вічності по тім шляху ідуть!..

Ось рік Старий вже дні свої кінчає,
Не завершивши ще багато справ,
А Рік Новий на п’яти наступає,
Вдоволений, що час його настав…

Ми дуже вдячні Рокові Старому,
Що мир у світі зберегти зумів,
Всім серцем зичим Рокові Новому,
Щоб він цей мир навіки закріпив!..

Хай новоріччя ці палкі вітання
До Вас долинуть з рідної Землі
Й здійсняться Ваші мрії-сподівання,
Душею будьте завжди молоді!..

Вітаєм, Друзі, Вас з Різдвом Христовим,
Це ж рідний спомин з рідного села,
Це — свято Правди і Добра й Любові
І перемоги над силами зла…

Згадайте, Друзі, батьківські пороги,
Дитячих мрій хрустальну чистоту,
Дитячі перші радості й тривоги
І першу в юності любов ясну…

Згадайте стріху старенької хати
Та материнську ласку й доброту,
Що Вас навчила в серці зберігати
До рідної землі любов святу!..

Рожище, 1996 р.