Поклін Патріярхові і кардиналові Йосифові

Поклін Тобі складаю, Князю любий,
За труди всі Твої і добрії діла,
За витривалість Твою і любов безкраю
До люду свого і його добра.
Любов до Бога і до України
Життям своїм ти жертвував,
Вісімнадцять літ пробув у неволі,
Не заломивсь, а витримав.
І від своїх зазнав наруги,
Бо гордість була в них рабська.
Але Твоя батьківська мудрість
Все доводила до кінця.
Ти розумів їх людську вдачу
І знав, що премудрість їх пуста.
Тому картав, де було треба,
І терпеливо вчив добра.
Ти вчив любови і пошани
До краю свого і батьків своїх,
До тих батьків, що потом-кров’ю
Простелювали шлях для всіх.
Щоб Україну-страдницю звільнити
І Бога привернути всім,
І матерям обтерти сльози,
Всіх діточок привести в дім.
В дім радости вільної України,
Якої всі чекаємо віки.
Щоб бути вільними у своїй хаті,
Як наші славні прадіди.

Володимир Крушельницький,
Лейквуд, 2 січня 1982 р.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>