Помер архітект Аполінарій Осадца

Після важкої недуги, 26 вересня 1997 р. у Ґлен Спей, штат Нью-Йорк, відійшов у Божу вічність на 81-му році багатотрудивого життя відомий інженер-архітект, активний діяч української культури, громадського життя і колишній член Українського Патріярхального Товариства, відділ в Нью-Йорку, Аполінарій Осадца. Покійний Аполінарій народився 12 листопада 1916 p., у селі Волощина, що на Тернопільщині. Батьки Аполінарія були дуже свідомими українськими селянами. Вони дали Аполінарієві глибоке родинне й релігійне виховання та послали його вчитись до середньої школи, а після цього на високі студії. Середню освіту Аполінарій закінчив у Бережанській гімназії. Після цього, у 1935 році, поступив на Львівську Політехніку, на інженерний факультет і студіював архітектуру. До речі, тут слід підкреслити, що Апонарій мав зацікавлення до мистецтва та фотографії. Студії з архітектури закінчив у 1941 році, одержавши дипльом інженера-архітекта.

Перед молодим професіоналістом повинні були відкритись двері для його майбутнього, але, на жаль, ситуація — Друга світова війна, не сприяла цьому. Події мінялись. Большевики знову повертались окупувати західні землі України. Молодий Аполінарій Осадца вирішив долучитись до великого ісходу з рідних земель і йти у невідоме на Захід і там шукати кращої долі. Це були не легкі роки, але Аполінарію вже на весні 1949 р. пощастило разом з родиною емігрувати до США. Перші кроки не були легкими. Спершу працював у американських будівельних фірмах, здобуваючи досвід і практику. Ця обставина давала йому можливість, як талановитому професіоналістові розвинути його архітектурний талант. Згодом працював самостійно і виконував складні архітектурні проекти. Аполінарій Осадца звернув особливу увагу на архітектуру наших церков і в цьому мав успіх. За проектом архітекта Осадци побудовано низку українських церков, серед яких можна назвати церкву св. Йосафата у Гартфорді, церкву св. Юра в Нью-Йорку, дерев’яну церкву в українському стилі у Ґлен Спей і інші. Крім цього йому належить манастир з каплицею для клявзурових Сестер Василіянок у Асторії, Н.Й., адміністраційний будинок Університету Індіяни, будова стадіону на 55000 місць, а також оформлення і побудування пам’ятника на українському католицькому цвинтарі св. Духа у Гемптонбурґу. Крім цього Аполінарій Осадца і Юліян Ястремський спільно побудували 15-поверховий будинок Українського Народного Союзу, який цього року продано. Покійний Аполінарій залишив за собою багату спадщину свойого непересічного архітектурного таланту.

Покійний Аполінарій поза своєю професійною працею не тільки цікавився, але брав активну участь у нашому культурному, громадському та церковному житті. Мабуть, найбільше його полонило хорово-музичне мистецтво. Він же був одним з головних членів основників хору «Думка». Був довголітнім його головою, докладав багато зусиль і праці для розвитку і росту хорового мистецтва та хору «Думка». Був членом журі для побудови пам’ятника Шевченкові у Вашінґтоні. Покійного цікавила патріярхальна ідея нашої Церкви і тому був членом управи відділу Українського Патріярхального Товариства у Нью-Йорку. Він же член Ради для справ культури при СКВУ, член дирекції Епархіяльного Музею у Стемфорді, колишній голова Громадської Ради у Ґлен Спей та інших установ і організацій.

Варто підкреслити, що покійний дожив тих щасливих днів, коли міг відвідати кількакратно свої рідні землі, своє рідне село Волощину. Минулого року, осінню, був ще останній раз у свойому рідному селі Волощині, де побудовано нову церковцю. На її будову родина покійного й сам Аполінарій з дружиною Танею дали велику суму грошей. Архітект мав ще щастя побачити збудовану церкву, але в середині ще не викінчену. З приводу цієї події його вітало ціле село на чолі з о. парохом. Це були незабутні хвилини для Покійного та його дружини Тані. Покійний Аполінарій записував книгу свого життя добрими ділами. За це він буде нагороджений у небесах, а тут залишиться добра пам’ять про нього. Збудовані ним церкви та різні споруди залишуться його пам’ятниками.

Похоронні обряди були відправлені 30 вересня 1997 p., у похоронному заведенні Грей Паркера у Порт Джервіс де відправлено Панахиду, яку відправив о. парох св. Володимира у Ґлен Спей Петро Гронський у сослужінні о. Богдана Карася, о. диякона Михайла Добуша й о. диякона Юрія Малаховського. До Панахиди співали ще колишні й теперішні члени хору «Думка», якого покійний був його душею. Після Панахиди покійного прощали: о. Петро Гронський, д-р Євген Грабарчук від церковного комітету — трастіс, Петро Мельник від урядових чинників даної громади, Мирослав Кулинич від хору «Думка» й о. диякон Юрій Малаховський від управи відділу УПТ в Нью-Йорку. Заупокійна Служба Божа відбулась 1 жовтня 1997 р. у церкві св. Володимира у Ґлен Спей. Покійного Аполінарія похоронено на цвинтарі св. Духа у Гемптонбурґу. Дружині покійного Тані, дочкам, ближчій і дальшій родині складаємо глибоке співчуття.

М. Г.