Помер бл.п. Борис Парфенюк

16 жовтня 1992 р. у Монтреалі відійшов у Божу Вічність бл. п. Борис Парфенюк. Покійний народився 16 серпня 1922 р, у селі Лучики, пов. Сокаль. Хуртовина Другої світової війни заставила його покинути рідні землі. Покійний опинився в Австрії в місцевості Нортберґ. У 1948 р. переїжджае до Едмонтону — Канада. 5 лютого 1949 р. одружується з Катрусею Головчак. Початки молодої пари Парфенюків не були легкі. Вони були прикладними членами парафії. Покійний Борис був членом-основником Спілки Української Молоді і членом Ліги Визволення України в Монтреалі. Покійний, посідаючи гарний голос, був членом хору «Україна» під дириґентурою проф. Негрибецького.

В 1953 р. покійний Борис з дружиною Катрусею закупили маленький ресторан, а згодом харчову крамницю. Тяжкою працею добилися матеріяльних успіхів. Поруч з тим вони постійно працюють у громадському житті. Катруся включилася у працю Жіночої Ланки ім. Людмили Старицької-Черняхівської.

Під час першої Панахиди, що її відправив о. Вол. Возняк у похоронному заведенні «Далер», зібралася численна громада його друзів, приятелів, дружинники СУМ і прапороносці ЛВУ з прапорами. Другого дня на Панахиду прийшло ще більше його друзів, СУМ і ЛВУ з прапорами, а мішаний хор церкви Успення Божої Матері на Роземонті і хор «Боян» при ОСУМ під диригентурою пані Марійки Чолій, яких покійний був членом, відспівав Панахиду, яку відправили о. мітрат-декан Іван Гаврилюкі о. мітрат Ярослав Гайманович. Після Панахиди змістовне слово виголосив о. мітрат-декан Іван Гаврилюк. У своєму слові о. Гаврилюк сказав, що ми хоронимо скромного, але невтомного релігійно-громадського робітника, який ніколи не відмовлявся від громадської праці. Останню Панахиду у похорон­ному заведенні відправив о. мітрат Ярослав Гайманович, а в церкві Успіння Божої Матері на Роземонті відправлено заупокійну Службу Божу. Тут знову слово розради для родини виголосив о. мітрат-декан Іван Гаврилюк.

Покійного похоронено при численній участі приятелів на цвинтарі «Коте де Нейж» — український відділ. Тут знову виголосив надгробну молитву і запечатав гріб о. Я. Гайманович.

Поминки відбулися в церковній залі Успення Божої Матері на Роземонті. Поминками вміло провадив арх. Орест Гуменний. На поминках промовляли інж. Ярослав Чолій від Організацій Визвольного Фронту, від Комітету Надбужанців, якого покійний був одним із засновників, Володимира Антоніва, від Рад Українських Організацій за Патріярхат Методій Кінах, а в кінці промовляв арх. Орест Гуменний.

Від родини склав подяку його син Тарас, він рівнож подякував родині в Монтреалі, родині Головчакам з Філядельфії, друзям, що приїхали з Оттави і Торонто, та всім учасникам. Також подякував о. мітратові Іванові Гаврилюкові, о. мітратові Ярославові Гаймановичу і о. В. Вознякові, Марійці Чолій, диригентці злучених хорів, хористам та промовцям за прощальні слова, арх. О. Гуменному за провадження поминками і всім друзям, приятелям, учасникам похоронних обрядів.

Бл.п. Борис Парфенюк залишив у смутку дружину Катрусю, сина Тараса, доню Ліду з чоловіком Дарієм Туцьким і внучкою Олександрою, братів і сестер в Україні: Марію, Стефана, Зеню і Володимира, ближчу і дальшу родину.

Під час Панахид і поминок переведено збірку на нев’янучй вінок бл.п. Бориса Парфенюка. Збірку перевели Марійка і Григорій Лазор, яка принесла: — Для потерпілих у Чорнобилі — $1,830.00, на «Патріярхат» — $630.00, на пресфонд «Гомін України» — $200.00. Катруся Парфенюк на пресфонд журнала «Патріярхат» — $50.00.

Спи спокійно, дорогий Борисе, хай гостинна канадська земля буде тобі легкою, а пам’ять про тебе надовго залишиться між нами. Дружині Катрусі, синові Тарасові і дочці Лідії з родиною висловлюємо глибоке співчуття.

Методій Кінах

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>