Померла Мати Марія, ЧСВВ незрівнянна патріярхальниця

У патріяршому віці, на 93 році життя, 2-го березня 1981 р. о дев’ятій годині ранку перенеслась у Божу Вічність невтомна і унікальна монахиня Високопреподобна Мати Марія Должицька, ЧСВВ. Треба підкреслити, що мати Марія належала до виняткових осіб не тільки в монашому, але загальноукраїнському житті. Вона була втіленням всіх Божих чеснот; незвичайно чесна і шляхетна. Вона ісповідувала одну з найважливіших Божих Заповідей, яка є основою Христової церкви — любов, любов до Бога, любов до ближнього, любов до Церкви і свого народу. Ось ця любов, про яку так змістовно говорить апостол Павло, який каже: «Що б ти не робив і навіть дав самого себе на спалення, коли не будеш мати любови, то все це нічого не варте». Мати Марія її виявляла на ділі, вона, ця любов, була змістом її щоденного життя. Промовляючи над домовиною матері Марії, проф. Тома Бирд сказав, що мати Марія належить до виняткових і рідкісних осіб і тому сьогодні її треба прощати не звичайною, але ангельською мовою, бо такою можна б більше змістово все сказати про її багатотруднеє життя, посвяту, служіння Богові, монашому житті, своїй Церкві й українському народові. Нажаль немає можливости такою мовою говорити, тому треба обмежитись до такої, яка нам дана.

Якщо взяти до уваги, що мати Марія, маючи закінчені високі студії з ступенем доктора літератури, могла мати широко відкриті двері у світ. Може, декому буде дивно, але мати Марія на початку, вибрала педагогічну працю в семінарії Сестер Василіянок у Яворові. Своїм щирим вкладом праці і фаховістю вона піднесла рівень Семінарії. Іншими словами, вона понад сподівання вив’язалась з свого завдання, за що одержала заслужене признання. Так склалось, що її успішна педагогічна праця в Семінарії Сестер Василіянок принесла їй не тільки похвали, але рівночасно визначила її життьову майбутність. Мати Марія запізналась з практичним монашим життям, вона його так полюбила, що рішилась вступити до манастиря Сестер Василіянок. Таке було її рішення, і так сталося. Варто тут хоч кількома реченнями відмітити хоч деякі основніші фрагменти з її біографії.

Мати Марія народилась 28 травня 1888 р. у Львові, у родині мішаного подружжя (батько був українець, а мати — полька). При хрещенні одержала ім’я Гелена-Антоніна. В родині Должицьких було четверо дітей: дві доньки і два сини. Батько Гелени походив з священичої родини, він також студіював богословіє, але з різних причин не закінчив. Гелена одержала від батьків не тільки дбайливе родинне, але також глибоке релігійне виховання. На жаль, батько Гелени помер у ранньому віці, на 44-му році життя, залишаючи Півсиротами четверо дітей. Душевним бажанням батька було, щоб його діти одержали високу освіту. Так склалось, що мати Гелени виконала заповіт батька і дала всім дітям високу освіту. Старша сестра матері Марії закінчила учительський семінар, брат Адам був музикою-дириґентом варшавської опери, а брат Леон був професором мистецтва і викладав мистецтво в Краківському Університеті. Гелена-Антоніна після закінчення гімназії вписалась на студії у Львівський Університет. Продовжувала студії у Відні, Берліні та кінчала студії на Львівському університеті, написавши і оборонивши докторську працю з німецької літератури.

Гелена-Антоніна в 1914 році вступає до манастиря Сестер Василіянок у тому ж Яворові і вже через рік, 25 серпня 1915 року відбулись її облечини, при яких вона зреклась свого хресного імени і прийняла монаше ім’я Марія. Гелена вступала в монаше життя не в дусі концепції Івана Вишенського, який сидів у манастирі на Атосі і спасав свою душу, але з метою активно служити Церкві й ближньому. Сестра Марія дальше присвячується педагогічній праці, що була на протязі її всього життя визначальною. Вона виховувала молодих людей, виковувала і шліфувала молоді душі в любові до Бога, ближнього і свого народу.

Митрополит Андрей доручив матері Анні, щоб вона собі підібрала сестер і поїхала з ними до Крижевської Єпархії у Хорватії, щоб там відкрити інститут для дівчат. Сестра Марія була між тими, які поїхали до Хорватії. Праця на новому місці не належала до легких. Треба було багато труднощів перебороти, але все було зробленої В 1921 році відбулись професії для сестри Марії з титулу «сестри» на титул «мати». Треба підкреслити, що це сталось порівняльно в короткому часі. Вже з цього видно, що мати Марія належала до виняткових особистостей в монашому житті.

В 1929 р. мати Марія повертає до Галичини, але тут не довелось їй довго бути, бо вона одержала нове завдання: їхати до США, щоб тут роздобути фонди для закупленої посілости для манастиря в Підмихайлівцях. І з цього завдання добре вив’язалась мати Марія, але її вже не довелось повертати до Галичини. Мати Марія залишається в США. Тут вона розгортає свою педагогічну працю. Вона стає одною з основниць дівочої Академії при манастирі в Факс Чейсі, також була основницею Менор Каледжу і допомагала митрополитові К. Богачевському розгортати мережу парафіяльних шкіл в США. На цьому полі мати Марія провела незрівняно велику працю.

Ми не мали б повної картини, якщо б на цьому поставили крапку. Мати Марія не менше цікавилась нашим культурно-громадським життям, а зокрема зорганізованим жіночим життям. Вона завжди мала зв’язок СУА. Під час нашого великого ісходу мати Марія організовувала і висилала допомогові пачки до Німеччини.

Коли появився на волі, у Римі, наш довголітній каторжник, митрополит Йосиф Сліпий, який виступив на Вселенському Соборі Ватиканському II і висунув ідею створення патріярхату для Української Католицької Церкви, то мати Марія була одна з перших, яка не тільки піддержала цю ідею, але була її носієм і її поширювала серед вірних нашої Церкви. В цій справі мати Марія вже у похилому віці, не жалувала зусиль, часу і труду, і виступала в різних українських осередках в США з доповідями про справи патріярхату. Можна сказати, що від того часу до кінця смерти мати Марія жила проблемами патріярхату. Вона належала до тих, що одні з перших разом з д-ром Марією Клячко і мґр-ом Евою Піддубчишин їздили по США з медалями і збирали гроші на будову Українського Католицького Університету в Римі. Мати Марія добре розуміла значення постання УКУ і тому вона з таким пієтизмом і посвятою ставилась до всіх починів Патріярха Йосифа.

За незрівняну працю матері Марії на педагогічному полі, за самовіддану працю для нашої Церкви в її піднесенні до гідности патріярхату, де вона навіть виступала проти інституційної Церкви, а радше її керівних осіб, які відмовляли нашій Церкві історичних прав, — Український Католицький Університет нагородив її званням почесного докторату «Гоноріс Кавза», що сталось 16 червня 1980 р. у Філядельфії, при Філії УКУ. Це далеко не повна сильветка багатотрудивого життя матері Марії.

В 1977 р. мати Марія була на могилі батька у Львові і на могилі матері у Варшаві. З обох могил привезла грудки землі, які покладено до домовини матері Марії.

Похоронні відправи розпочались у вівторок, З березня ц.р., в каплиці обителі Сестер Василіянок в Асторії Панахидою, яку відправив о. крилош. Любомир Мудрий, як генеральний вікарій в імені єп. Василя Лостена в сослуженні о. д-ра Мелетія Войнара, о. Христофора Войтини, о. Александера Гавкалюка і о. крилош. Ярослава Шуста. Слово виголосив о. А. Гавкалюк. Після панахиди промовляли: мґр. Ева Піддубчишин, яка заповіла порядок похоронів, висловила кілька прощальних слів і склала співчуття Сестрам Василіянкам. Микола Галів прощав матір Марію від імени Українського Патріярхального Товариства, журналу «Патріярхат» і найближчих приятелів матері Марії. Д-р Роман Осінчук в прощальному слові підкреслив особливі прикмети матері Марії. По-англійськи прощав приятель матері Марії проф. Тома Бирд, якого слово було вдумливе і глибоке. Він підкреслив, що коли треба було стати в обороні своєї Церкви, то мати Марія не завагалась виступити проти потягнень інституційної Церкви.

В середу, о дев’ятій годині відбулась Служба Божа в каплиці обителі Сестер Василіянок, яку відправив о. Любомир Мудрий, о. Я. Шуст і о. А. Гавкалюк. Слово, присвячене матері Марії виголосив о. Л. Мудрий. На похорон до Філядельфії приїхала з Польщі — Познання донька брата матері Марії Владислава Домбровска. Дальші похоронні відправи продовжувались у п’ятницю, 6 і суботу, 7 березня у Філядельфії, у Факс Чейсі. Парастас відправив у п’ятницю Коадьютор, Владика Мирослав Любачівський в сослуженні о. Роберта Москаля, о. Маріяна Процика. В парастасі взяло участь біля 50 сестер і багато мирян. В суботу, о 10 годині ранку була відправлена Служба Божа, яку відправив Генеральний Вікарій, о. д-р Іван Білянич в сослуженні о. Маріяна Процика. Слово виголосив о. І. Білянич. Чудово співали Сестри. Домовину несли патріярхальники — приятелі матері Марії. Після похоронів відбулась у Факс Чейсі, у Сестер Василіянок тризна, в якій взяли участь о. І. Білянич і о. М. Процик, як також багато мирян і сестер. На тризні промовляли: д-р Мирослав Лабунька, що в свойому слові підкреслював велику відвагу матері Марії, д-р Володимир Пушкар говорив від імени Українського Патріярхального Товариства в США і Українського Патріярхального Світового Об’єднання, якого слово містимо на іншому місці. Д-р Рома Навроцька промовляла від Філії Українського Католицького Університету, підкреслюючи, що мати Марія була одною з перших, які збирали гроші на будову УКУ. Дарія Кузик підкреслювала всесторонню діяльність і зацікавленість матері Марії. Д-р Наталія Пазуняк промовляла від Світової Федерації Українських Жіночих Організацій. Кожна з промов підкреслювала цінні досягнення в праці мати Марії.

В особі преподобної матері Марії обитель Сестер Василіянок втратила довголітню , взірцеву й віддану подругу-монахиню в монашому житті. Мирянський патріярхальній рух втратив надзвичайно милу, працьовиту і віддану патріярхальній справі, а понад все — шляхетну людину. А в цілому українська громада втратила взірцеву і шляхетну монахиню та велику українську патріотку.

Прощай, Високопреподобна Мати Маріє,
хай Тобі гостинна американська земля буде легкою,
а пам’ять про Тебе хай іде з роду в рід.

Всім Сестрам Василіянкам складаємо наше глибоке співчуття.

Редакція

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>