Посмертна згадка /бл. п. Іван Витвицький/

З Волі Божої 5 січня: 1971 р. відійшов у вічність в Ню Гейвен, Кон. секретар Відділу Т-ва за Патріярхальний Устрій Укр. Кат. Церкви бл. п. Іван Витвицький.

Покійний уродився 18 березня 1903 року в селянській родині в селі Доброполе, пов. Бучач. Стративши родичів в часі першої світової війни на еміґрації в Чехії, покійний, зазнавши добра від чужих людей, старався тим же добром сторицею сплатити довг справедливості протягом цілого свого життя. Повернувши 1925 року на Україну, переживав жорстокі часи польської займанщини, аж доки завдяки старанням о. Мирона Головінського, тодішного пароха Доброполя, Митрополит Граф А. Шептицький покликав його на секретаря Митр. Консисторії у Львові, де він працював ревно, часто з нараженням на особисті небезпеки /головно в часі большевицької окупації/ аж до 1944 року. Тоді разом з дружиною Параскевією з Пікасів покинув рідні землі, та по тяжких пережиттях опинився в таборі втікачів в Ґанакер біля Ляндсгуту в Баварії.

Переїхавши 1949 р. до Америки включився всеціло в громадське організоване життя, а його жертвенність стала будуючим прикладом для окруження. Визволення з Сибірської неволі та появу у вільному світі Митрополита Й. Сліпого уважав знаком Божого Провидіння, тому зразу включився в працю для Нього, уважаючи її продовженням праці в св. Юрі. Став секретарем Відділу Т-ва за Патр. Устрій та як представник Відділу став членом Головної Ради Т-ва та помагав організм вати Відділи Т-ва в Коннектікат. Зокрема великою радістю для покійного було те, що літом 1968 міг ще раз особисто стрінути Блаженнішого Кир Йосифа. Коли після хвороби серця він мусів здати всі другі громадські обов’язки, то до останної хвилини свого життя з повною посвятою та питомою йому солідністю виконував функцію секретаря Відділу нашого Товариства. Боліючи глибоко долею нашої Церкви та її Архипастиря, присвятив останні дні свого життя збірковій акції на «Церкву в Потребі», а прочуваючи свою близьку смерть, тішився, що ще 2 січня міг підписати письмо до свого Працедавця, повідомляючи про першу висилку збірки. Громада прощала його колядою в Ню Гейвен, тлінні останки покійного перевезено до Кольчестер, Конн. та зложено на місцевім українськім цвинтарі.

В неділю, дня 10 січня місцевий Відділ влаштував поминки по покійному, на яких ніколи дотепер в Ню Гейвен, численні представники Товариств та приятелі, складаючи вислови співчуття вдові, практично виявили пошану покійному та зрозуміння Ідеї, що Її він до останної хвилини життя плекав, складаючи на Фонд «Церква в Потребі» 555.00 доларів. Тут треба підчеркнути, що така небуденна жертва мала місце в тому часі, коли в Ник Гейвені проводиться саме широко запланована акція щорічного оподаткування на Фонд «Церква в Потребі» Також в Кольчестер, присутні після похорону на зазив свого душпастиря і о. Огірка зложили на ту саму ціль 120.00 дол.

Вкінці слід згадати,що вдова по Покійному, хоч переживає великий жаль, то на згаданих поминках мужно закликала присутних до витривалого та жертвенного служіння Ідеї покійного та зголосилася продовжувати його роботу як секретарка Відділу Товариства.

Вічна Йому пам’ять !

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>