Постанови Соборчика священиків у Австралії

Часопис «Церква і Життя», що його видає організація «Просвіта» в Мельборні, Австралія, в 19 числі помістив відомість про наради Соборчика австралійських священиків разом з їхнім владикою преосв. Іваном Прашком і постанови цього Соборчика. Подаємо за цією газетою основні точки постанов цього Соборчика, з огляду на їхню важливість на сучасному етапі змагань до помісности нашої церкви.

Зібрані в днях 21 – 24 серпня цього року отці у першій точці своїх постанов склали заяву повного послуху Голові Вселенської Церкви Папі Павлові VI, Голові Помісної Української Католицької Церкви Верховному Архиєпископові Кир Йосифові Сліпому та його Постійному Синодові та Голові УКЦ в Австралії преосв. Іванові Прашкові.

В другій точці постанов висловлено привітання українському народові на батьківщині, у московських каторгах і в розсіянні сущих, а в третій – привітання недавно прибулому у вільний світ Єпископові Василеві Величковському.

У четвертій точці є привіт нашим православним братам і побажання доброго розвитку їхнього релігійного життя та скріплення їхньої церковної структури під одним проводом. П’ята точка – це привітання усім мирянам, церковному активові й уділення їм Божого благословення. Тут висловлене також і бажання мати на наступному Соборчикові представників мирян, з огляду на їхню важливу ролю в релігійному житті.

У шостій точці висловлюється радість з приводу створення і дії Постійного Синоду УКЦ, а в сьомій підкреслюється конечність і важливість тісної співпраці між ієрархією, священством і мирянством.

Восьма точка звучить так: «Висказуємо наше здивування, жаль і невдоволення, а також такі самі почування наших вірних, до деяких осіб в Римській Курії, а зокрема у Свящ. Конґреґації для Східніх Церков, за їхнє неґативне відношення: до рішень наших архиєп. Синодів, до ідеї українського патріярхату, до ідеї помісности нашої Церкви, за назначування єпископів без жадного порозуміння з Блаж. Верх. Архиєпископом Кир Йосифом і його Постійним Синодом, за підчинення нашої єпархії в Бразилії латинській митрополії. Уважаємо, що все це є спричинене деякими політичними орієнтаціями, а у висліді все це виходить на шкоду Церкві Христовій, на шкоду правдивим екуменічним змаганням, а зокрема на страшну шкоду для нашої переслідуваної церкви в Україні, а також на шкоду нашій церкві по всіх країнах поселення, а рівночасно уважаємо що це противиться рішенням II Ват. Собору і тим священним правам нашої церкви, з якими «ми прийшли до єдности з Ап. Престолом і які були нам ґарантовані Папою Климентом VIII та нераз його наслідниками.»

У висліді ми, священики, а разом з нами наші вірні, часто попадаємо в дуже трудне положення, бо ми слухаємо наших владик під проводом Верх. Архиєпископа, а Свящ. Конґреґація наче уневажнює ті рішення. Тому ми просимо, щоб Священна Конґреґація респектувала права нашої Помісної Церкви та рішення наших Синодів, щоб ми могли спокійно та успішно працювати для добра вірних і для Церкви Христової взагалі.

Точка десята осуджує переслідування наших братів в Україні і закликає вірних до молитов за привернення їм людських прав. Точки п’ятнадцята й шіснадцята займаються вихованням молоді, збереженням української духовости і традицій та потребою поширення священичих кадрів. Точка сімнадцята займається знова ролею мирян у церкві, оцінкою їхньої позитивної праці та розбудовою Церковних Братств й організацій світського апостольства.

Слід ствердити, що це перший єпархіяльний Соборчик у вільному світі, який так ясно і відважно став на становищі оборони прав нашої Церкви і її Голови Верховного Архиєпископа Кир Йосифа VII.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>