Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Пресова конференція в Нью-Йорку

Дня 29-го квітня 1976 p., Відділ Т-ва в Нью-Йорку зорганізував пресову конференцію, яка рівночасно була вечором інформацій про сучасні проблеми ПУКЦеркви.

В конференції брали між іншими участь редактори Нашого Життя, Українського Квартальника Свободи, За Патріярхат і Поступу, представники Пласту, СУА, ОДВУ, ОЖООЧСУ о. Я. Шуст. Мати Марія ЧСВВ та інші, разом ок. 50 осіб.

Конференцію відкрив голова Відділу п. Щербанюк . Молитву перепровадив о. крилош. Шуст, і після цього п. Щербанюк подав ціль конференції: правильна інформація, головно преси. Він запросив всіх вимінюватися думками і критичними заввагами; тоді преса зможе вірно і правдиво інформувати, бо тепер все ще є багато невірної інформації. ЗО років тому «зліквідовано» нашу Церкву і ми мусимо протиставитися. Також потрібно якслід з’ясувати справу Евхаристійного Конгресу.

Конференцією проводив д-р Р. Осінчук. В своєму вступному слові він сказав: Церква — це основний організаційний чинник, а церковна проблема є центральною. На жаль, патріярхальна справа декому ще незрозуміла.

Основний реферат виголосив інж. Микола Галів. Він інформував про сучасне положення нашої Церкви і слушно завважив, що виступати проти нищення Церкви в Україні є легко. Треба бачити, що і тут руйнують нашу Церкву. В Україні Церква формально не існує. Ватикан з тим погодився. Патріярхальна справа є справою всіх нас, а тимчасом ще не всі поставили її на належний рівень. Роля мирян повинна дальше кріпшати. Найбільшою подією недавноминулого є проголошення Блаженнішого Йосифа Патріярхом в Римі, в 1975 р. Наш Патріярхат постав подібно як і інші східні патріярхати. Справа нашого Патріярхату має довгу болючу історію і виступ проти патріярхату єп. Горняка в Англії її продовжує. Ватикан відібрав нам наші основні права, нпр. право на одружених священиків. Митр. Германюк, на жаль, мовчить, коли Ватикан намагається уневажнити свячення одружених в Канаді. Тому то і нема покликань. Целібат підступом ввели під час Львівського Синоду в 1891 p., з ініціятиви митр. Сембратовича, який отримав Митрополію під умовою, що введе целібат. Тепер треба відвоювати наші права. Єп. Лостен остерігає перед Патріярхальним Т-вом, не називаючи його по імені, подібно як 10 років тому перестерігав філядельфійський «Шлях», називаючи потріярхальні змагання Вієтконґом. Чужа преса виявляє більше уваги і зрозуміння і подає правдивіші інформації, як своя. Ми мусимо зайняти виразну поставу до церковних проблем.

Голова Крайової Управи Т-ва д-р М. Навроцький інформував про Евхаристійний Конґрес в серпні1976 р. Приготування до нього є в чужих руках, а від українців є єп. Лостен і проф. Стерчо. Постава проф. Стерча є визначена його власними словами: «Пора перестати займатися Патріярхатом, а зайнятися чимось серйознішим». В питаннях і дискусіях порушено також такі теми: Відношення між Т-вом за Патр. Устрій і УККА, запрошення Блаженнішого Патріярха на Евхаристійний Конґрес і на святкування 100-ліття поселення українців, як поставитися до єпископів, яких постава до Патріярхату є негативна, справа листа від ТзПУ до УККА із 1 березня 1976, відношення до Патріярха і Патріярхату чужих і їх послушників українців. Потрібно постійної дії. Постійний Синод в Римі 8-го травня 1976. Треба підкреслити національному вагу патріярхату і здобувати для нього підтримку православних українців.

В кінці конференції висловив свої думки проф. Бирд: Трагедію Української Церкви треба зрозуміти і треба з цього вчитися. Справи Української Церкви і її Патріярхат вийшли далеко поза Українські межі. їх дискутують також в протестанських і англіканських Церквах. Думки є поділені, а чужинці бачать проблему ПУКЦеркви всі однаково. Українська громада поділилася на патріярхальників і на обоятних, бо проти Патріярхату властиво є лиш Василіяни. Читачі повинні відмовити часописи і журнали, які негайно не пічнуть вживати титулу патріярх. Філядельфійський Митрополит стримує американських єпископів від виступів в обороні Укр. Церкви. Укр. громада мусить зрозуміти, що в церковних справах нема компромісу, — є лиш дві виразні постави: або ми є група католицьких вірних із лише власним обрядом із власною мовою, або ми становимо Помісну Церкву. Патріярхат є справою цілого народу. Трагедією українців є те, що до їх справ вмішуються злозичливі чужинці, які знаходять підтримку серед самих таки українців і це створює замішання.

Слово займали: Дарія Степаняк, В. Пасічняк. Б. Дзерович, П. Дорожинський, І. Керницький, В. Богачевський, Оксана Щур, Марія Клячко, Уляна Любович, Ева Піддубчишин, Я. Падох, В. Душник і інші. Вони порушували питання УККА, подавали пропозиції дальшої акції в тих парафіях, які не поминають Блаженнішого Отця Йосифа патріярхом, пропонували писати до наших єпископів, щоби вони одностайно стали в обороні історичних прав Помісної Церкви.

Поділитися: