Про мудрість Божу і глупоту людську

Популізм побудований на емоціях, які приносять прибуток тим, що навчилися керувати натовпом, який не думає. Справжні релігійні діячі в історії України, на відміну від несправжніх, несли людям просвіту, тобто віру і науку разом. Саме завдяки просвіті розпочалося українське відродження наприкінці ХІХ століття завдяки УГКЦ. Вірні усвідомлювали, що мають стати повноцінними господарями, а без мудрості, знань, праці над собою цього годі досягти.

Нам, українцям, потрібно визнати, що популізм ми плекаємо змалку. Спершу розповідаємо дітям казки про Балду, Івана-дурня, інших героїв, які нічого не роблять, але яким у житті добре ведеться. Згодом, підростаючи, людина потрапляє в різні системи чудотворців-магів-ворожбитів, які пропонують усе: від легкої наживи до релігійних казок. Особливо це було відчутно в час «перестройки» та в 1990-их роках. Тотальна руїна богословської науки, брак церковних діячів завдали травми суспільству, яке кинулося шукати не просвіти, а якихось пройдисвітів на зразок Кашпіровського або ж пішло в секти.

Повністю статтю читайте у паперовій версії журналу