Про Українську Церкву в Англії

Всі ми добре знаємо, чому Блаженніший Патріярх Йосиф вважав за потрібне прислати до Англії священиків для духовної обслуги, «щоб люди могли вислухати свою Службу Божу». Знають про це теж і наші земляки поза Англією. І всі ми знаємо, як прислані Блаженнішим Йосифом священики з великим зусиллям працюють. Та, мабуть, не всі знають, яких докорів, а то й напастей вони зазнають зі сторони єпископської канцелярії та канцлера у різних неофіційних публікаціях Екзархату, як «Церковні Вісті»? В той же час ми з боку присланих священиків не чули ні разу особистих нападів чи неприхильних виступів проти екзарха А. Горняка, чи проти котрогось з вірних йому священиків.

Мимоволі насувається питання, звідки така злоба і ненависть у виступах о. канцлера? Чи не вияв страху перед втратою своєї позиції? Чи, може, заздрість, що від нього люди відвертаються, а до присланих Блаженнішим священиків горнуться? А може, це наслідок психічного заламання, що веде до повної безвідповідальности за свої слова й діла?

Я завдав co6j труду й попросив двох із присланих Блаженнішим Йосифом для обслуги наших людей священиків дати відповіді на поставлені питання. Ось їх відповіді: не називаємо священиків по імені, лише умовно, одного А, а другого Б.

Отець А. обслуговує раз в місяць 17 більших громад, двічі в місяць 6 менших громад, принагідно 14 менших громад. А поруч з тим відправляє похорони, вінчання, реколекції, відвідує із свяченою водою 596 домів у році, дає доповіді про Люрд із прозірками (27 громад).

Отець Б. обслуговує 17 громад, в тому щотижня 1 громаду, двічі в місяць 4 більші громади, раз в місяць 8 менших громад і принагідно ще 4 громади. Крім того, відправляє похорони, вінчання, хрещення, посвячення домівок, пам’ятників на могилах, а також відвідує із свяченою водою у 7 осередках біля 350 домів. Отець А. користується власним автом, о. Б. поїздами або присланими автами. На питання де відправлялись Богослуження? о. А. відповів:

2 в наших церквах і одній каплиці,

1 в англіканській церкві та

37 в громадських домівках.

Отець Б. відповів:

2 в наших каплицях,

4 в англ. кат. церквах, відступлених на наші Богослуження,

4 в протестантських церквах і

8 в громадських домівках.

На питання: як виглядає фреквенція в Богослуженнях на протязі останніх чотирьох років?

Отець А. відповів:

Фреквенція менш-більш незмінна. Від 50 до 70 відсотків вірних.

Отець Б. відповів:

Фреквенція постійно та сама , біля 60 відсотків вірних бере участь у Богослуженнях.

На питання, чи ведеться катехизація дітей?

Отець А. відповів: Так, але дуже нерегулярно, бо навчання в школах українознавства відбувається по суботах, коли священик має часто дві вечірні Служби Божі, а крім того похорони тощо. При школах діють катехитки за вказівками священика, а у Зв’язковому листку поміщується Катехетичний Додаток для допомоги катехитам.

Отець Б. відповів: Лише у 5 більших осередках відбувається катехизація систематично, а в інших осередках тільки іноді, коли є для того час, після Богослуження.

На питання скільки вірних приступає до Великодньої сповіді?

Отець А. відповів: Пересічно 30% вчащаючих на Богослуження. Це зумовлене браком часу на великопостні реколекції та вислухання св. сповіді.

Отець Б. відповів: В деяких осередках — 30%, а в інших ледве 20%. Але треба пам’ятати, що на час рокових свят приїздять ще інші священики для помочі, які заповняють в першу чергу цю прогалину душпастирської праці, незазначеної у відповідях о. А. і о. Б.

Якою мовою співаються Богослужби?

Отець А.: У всіх громадах співається живою українською мовою. Шкода однак, що немає досі одностайного «гласопівця».

Отець Б.: Живою мовою співається у 15 осередках. У двох — немає кого навчити, бо немає дяка.

Чи вдалося підшукати кандидатів для духовного стану?

Отець А.: Під сучасну пору маємо 5 кандидатів в УКУ в Римі.

Отець Б.: Підшукано одного кандидата. Двом відмовлено приняття до Малої Семінарії, тому що місцевий єпископ відмовив вимаганої поруки.

Чи зустрічали Ви якісь труднощі зі сторони єп. Августина?

Отець А.: Крім відомих очорнювань на сторінках офіційних «Церковних Вістей» та в анонімових виданнях: «Вільному Слові», що появляється в Англії, «Інформаційному Листку», були також півприватні намагання зі сторони єп. канцелярії, щоб відректися від підпорядкування Блаженнішому.

Отець Б.: Крім численних анонімних листів з кіл, зближених до єпископа — жодних інших.

Чи зауважили Ви якісь труднощі зі сторони Англ. Кат. Церкви?

Отець А.: Єп. Канцелярія УКЦ у В. Брітанії зробила заходи перед англ. кат. єпископатом, щоб нас трактувати як суспендованих і відмовляти всякої допомоги. Були випадки відмови користати з кат. церков для наших відправ чи похоронів (Бірмінгам, Лондон — цвинтарна каплиця), але були теж випадки повного вирозуміння й повної допомоги, помимо заборони згори (Лютон, Гаддерсфілд, Мансфілд, Глоссоп, Корби).

Отець Б.: Лише у Сляв місцевий католицький священик, який є куратором церкви для різних віровизнань, відмовив мені права правити Богослуження в тій церкві. Правиться у місцевій домівці. В інших місцевостях ніяких перепон не було, часто дуже прихильна постава місцевих римо-католицьких священиків.

Ось відповіді на поставлені питання двох душпастирів, які постійно працюють серед вірних у Вел. Брітанії з доручення Блаженнішого. Крім цих двох, під час річних свят або ферій приїздять з допомогою ще 2 чи 3 священики, які заповнюють прогалини в душпастирюванні. їх праця неменше жертвенна. Крім двох постійних душпастирів, маємо в терені ще двох священиків, «не суспендованих» єпископом, які, однак, заявили себе відкрито за патріярхатом й поминають Блаженнішого Йосифа патріярхом та не ведуть наказаної єп. Августином нагінки проти патріярхальників.

Їх душпастирська праця обмежується виключно до призначених їм єпископом парафій. Маємо теж одного душпастиря, що обслуговує розлеглі терени, який не визначив себе за патріярхатом, не поминає нашого блаженнішого Йосифа патріярхом, але не веде «війни» зі своїми вірними, які себе ясно визначили, а в Богослужбах постійно молиться за признання нам патріярхату.

Всі наші священики, а є їх 7, виконують зарядження єпископа, явно зневажають Голову нашої Церкви, поширюючи всякі сплетні та пасквільні писання. У своїх приділених їм парафіях вони в більшості безробітні, не враховуючи розкладової антипатріярхальної «праці». Образ був би неповний, коли б не врахувати в засяг праці священиків нашої Церкви у В. Брітанії в напрямі організації прощ та релігійних свят. Тут можна згадати чотири прощі до Риму. Дві менші були присвячені з нагоди посвячення похідної ікони Божої Матері та зложення уродинових побажань Блаженнішому Патріярхові Йосифові.

Дві прощі до Люрду при участі 177 та 47 осіб. Окружних Марійських Здвигів з пересічною участю 500 кожна, у 4 осередках. Започаткування святкувань 1000-ліття хрещення Руси-України при участі около 2000 вірних. Об’їзд осередків з доповіддю про наш Марійський Осередок в Люрді у 27 осередках. Постійні великодні реколекції та сповідь, з яких користає коло 60% вірних. Єпископська канцелярія розпоряджає 7 священиками, видає для своїх вірних «Церковні Вісті». Порівняйте його зміст, стиль та його моральні та етичні основи із видаваним о. М. Матичаком «Зв’язковим Листком». Це буде вірний образ ситуації на нашому терені у церковному житті. Перечитуючи офіційні «Церковні Вісті», де пишеться на доручення єпископа, завжди знайдете насміх над вірними, що, мовляв, вони збираються на Богослуження «у корчмах». Так окреслює єп. Августин наші громадські домівки, в яких приневолені сходитись на Богослуження вірні нашої Церкви тому, що своєю нелюдяністю, спертою на поліційній силі, він прогнав нас з наших церков. Крім цього вимагав, щоб англійські католицькі чинники відмовили випозичити церкви на Богослуження для «збунтованих схизматиків». Також старались, щоб англіканська ієрархія відмовила нам допомоги, що, однак, не вдалося (Глостер, Лондон).

Єпископ, який прогнав нас з церкви, унеможливив користати з англ. католицьких церков та ще насміхається, що ми свої Богослуження відбуваємо у «корчмах». Оце зразок правдомовности й етики Ап. Екзарха.

Всевишній буде суддею так над «збунтованими схизматиками», як і над «законним єпископом». Над тими, що моляться «в корчмах» щиро й з вірою у перемогу правди, так й над тими, що опанували церковні мури і виклинають з них «схизматиків, патріярхальників, бандерівців й крайніх націоналістів». Правда таки переможе, бо так нам заповів Христос своєю смертю та своїм воскресінням.

 

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>