Пропозиція до Священного Синоду Помісної Української Католицької Церкви

Рим, 1 березня 1985

Преосвященні Владики!

Звертаюсь до Вас і до Священного Синоду з пропозицією-проханням, щоб Ви і Священний Синод установили Опікункою близького вже святкування тисячоліття нашого християнства Свято-Софійську Богоматір-Оранту з Нерушимої Стіни собору Святої Софії у Києві. Ця ікона є наша рідна і не прийшла до нас від чужинців. Вона, без сумніву, наша і є чи не найстаршою нашою іконою. Ікона ця знаходиться у центральній нашій святині, у Архиєпископському Митрополичому Соборі, у нашій столиці, а не десь на периферіях українських земель. Це не якась льокальна ікона, що переходила через когось з рук до рук. Її походження є виразне і ясне — українське — з княжих часів. Вона є чи не найближчою до свято-володимирського хрещення. Вона в’яже нас з центром нашого християнства — з Києвом.

Син св. Володимира, великий князь Ярослав, причинився чи подбав про те, що ми її маємо. Перед нею і до неї молився він і його сім’я. Перед нею і до неї молилися наші князі, наші гетьмани, і наші козаки. Вона перетривала всі спустошення та лихоліття центру нашого християнства і їх пережила. Вона пережила страшну татарську навалу. Вона зосталась ненарушимою, і тому й стіну, на якій находиться ця ікона, названо нерушимою.

Перед нею і до неї молилися всі українські паломники з усіх українських земель майже ціле тисячоліття.

Беручи все це до уваги, вона найбільше відповідає і є найбільше достойною, щоб її носити на прапорах під час святкування тисячоліття Київського і нашого християнства.

Я вношу до Священного Синоду, і до Вас, Владики, мою скромну пропозицію зробити це історичне рішення і установити Київську Богородицю, Київську Оранту, Покровителькою святкування першого тисячоліття нашого християнства і Покровителькою того ж нашого християнства на друге і на дальші тисячоліття з тропарем молебного канону: «Пристанище і предстательство к Тебі прибігающих буди, діво, і стіна нерушимая, прибіжище же і покров і веселіє».

Вносячи цю мою пропозицію ласкавому прихильному рішенню, залишаюсь

відданий у Христі,

о. д-р Дмитро Блажейовський

 

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>