Людина живе не тільки мріями, але й спогадами. Вони залишають у людській душі часами радісний, а часами сумний слід. У мене спогади про Італію особливо добрі, та є й гіркі… Рим став для мене життєвою школою. Те, що я там пережила, побачила і навчилася, не дав би ні один університет чи книжка. І я вдячна долі, що знову вела мене до Рима! Цього 2012 року, в січні місяці, на сторінках газети “Християнський голос”, що виходить у Мюнхені, була вміщена промова Блаженнішого Патріарха Cвятослава Шевчука, в якій він згадав, що ініціює Всесвітню прошу українців-католиків до Рима з нагоди закінчення відновлення собору святої Cофії, його посвячення і вшанування 120-ліття з дня народження Патріарха Йосифа, який збудував цей собор. Відбуття прощі передбачалося на Покрови, в днях від 13 до 15 жовтня цього року. Крім того, в жовтні місяці розпочався Рік віри, проголошений Папою Бенедиктом ХVI, і святкування нашої Церкви були включені до загального календаря Року віри, відзначення якого почалося в Римі у четвер, 11 жовтня 2012 року. Питання, їхати чи не їхати, не давало мені спокою. Знову до Рима? Навіщо? Aле таки перемогло бажання їхати.
Повну версію статті читайте в журналі
