Примирення в Европі – завдання Церков в Україні, Білорусі, Польщі і Німеччині

(Переклад з німецької)

За цією темою 17-21 червня 1998 р. у Варшаві відбулася Консультація, у якій взяли участь коло 50 представників з України, Білорусі, Польщі та Німеччини. Присутні були єпископи і духовенство православної, греко-католицької, римо-католицької і євангельської Церков, як рівно ж і науковці, політики і журналісти. Також і Конференція Европейських Церков делегувала до Варшави свого представника. Консультацію було організовано завдяки контактам Польської Екуменічної Ради і євангельської Церкви Німеччини (ЕЦН).

У рефератах, розмовах на подіюмах і робочих групах в рамках таки «Примирення в Европі» було обговорено сучасний розвиток в Европі у взаємозв’язку з майбутнім розширенням Европейського Союзу, але насамперед завдання порозуміння і примирення між Церквами.

Контактна комісія Польської Екуменічної Ради і ЕЦН вже тривалий час чується зобов’язаною в німецько-польському порозумінні. Це є важний чинник загального «Европейського Дому», але лише у випадку, коли процес примирення продовжується і до нього долучаються інші народи Середньої і Східної Европи. Тому, як вислід Другого Екуменічного Зібрання, яке відбулося у червні 1997 р. у Граці за темою «Примирення», контактна комісія є ініціятивою в дії, яка насамперед спрямована на регіон Польща/Україна/Білорусь. Консультація у Варшаві була подальшим важним кроком на цьому шляху.

Стрижнем Варшавської Консультації був діялог між Церквами в регіоні Польща/Україна/Білорусь. Відносини цих країн є обтяжені історичною спадщиною, а також актуальними напруженнями. Проте в одному зійшлися: Церкви живуть з примирення, яке Господь заклав у Христі, і це є їх призначення — діяти в дусі примирення між людьми і народами. Це призначення вони можуть лише тоді гідно виконати, коли також і в їх відносинах між собою примирення буде маги вагому вартість. Тому і міжцерковний діялог є необхідний, і в рамках цієї ініціятиви він має бути продовжений.

Учасники Консультації переконані, що розпочата ініціятива має продовжатись і поглиблятись. Було висловлене прохання до Церков, щоб приготувати для цього відповідні структури. В окремих країнах утворюються регіональні робочі групи, щоб проводити діялог порозуміння на місці і якомога більше задіяти людей. Міжцерковна робоча група, яку підготовувала Варшавська Консультація, має і надалі виконувати свою координуючу і будуючу функцію. Було висловлене побажання, що у 2000 році має відбутися наступна інтернаціональна і міжцерковна Консультація.

Переклала Аніта Прокопович