Всесв. о. Мітрата Івана Шевціва, пароха Сіднею,
з нагоди канонічної візитації парафії Вл. Петром у неділю, 31.7 ц.р.
Слава Ісусу Христу!
Преосвященний Владико.
Оце я вже вдруге вітаю Вас, як нашого нового Архипастиря в цім прекраснім храмі св. Андрія.
Цими днями Ви перевели канонічну візитацію, тобто перевірку праці й діловодства священиків; переглянули різні документи і рахунки та зробили свої заключення.
А досягнення парафії св. Андрія за останні 45 літ нашого тут поселення говорять самі про себе, коли взяти до уваги, що ми починали їх з нуля. Кажуть: один образ вартий 1000 слів. Я хочу пригадати, що всі дотеперішні досягнення не сталися самі собою. Це овоч спільної праці й зусиль та взаємодовір’я душпастирів і парафіян.
У тих будовах і в розбудові релігійного життя сіднейської парафії є мій вклад: це 30 літ праці із 35 літ в Австралії й 43 років священства. Перебравши провід парафії в жовтні 1967 року, я застав довги.
Сьогодні всі будови без довгів, а в банку ок. півмільйона дол. ощадностей…
Впродовж мого душпастирювання в Австралії можу повторити за св. ап. Павлом: … Боротьбою доброю я боровся. Віру зберіг. Свідомо нікого не кривдив ані не соблазнив. Проповідав, навчав, картав, відвідував. Ніхто не помер без св. Тайн з моєї вини… І можу повторити за Псалмопівцем: … Ревність Дому Господнього з’їла мене (тобто мої роки і здоров’я).
І тому не дивуйтесь. Владико, що не лише мені було боляче, але й людям було дивно почути поголоски про кривду, яку Ви задумали були вчинити мені, наміряючи викинути мене на смітник, як стару мітлу чи рукавицю, без належного признання, винагороди і забезпечення на старість, пояснюючи це тим, що немає на це фондів. Але для секретарки, без якої «старий» єпископ обходився 40 літ. Ви знаходите 20 і більше тисяч дол. річно!
Я готовий залишити парафію і поїхати в Україну чи на Руквуд (сіднейське кладовище — оіш), але під умовою, що це буде чесна розв’язка — «фер плей», «голден гендшейк». Бо: ест модус ін ребус, казали старі латини. То ж я вимагатиму справедливої винагороди за минулі роки праці й забезпечення на старість, а також запевнення доступу до церкви (св. Андрія), бібліотеки і манастиря Сестер Василіянок…
Правда, у вівторок, 26 липня, в п’ятницю, 29 липня, і вчора перед людьми Ви, Владико, заявили, що парохом сіднейської парафії св. Андрія і надальше залишаюся я — Іван Шевців, а не хтось інший. Однак у часописі «Церква і Життя» з датою 7 серпня ц.р. опубліковано прізвище адміністратора сіднейської парафії, а моє, як спенсіонованого емерита. Кажу це голосно, щоб не сталось так, що Владика сказав одне, а написав друге! Та щоб люди не казали, що «у Владики — два язики»!..
При цій нагоді не можу промовчати відомого факту, що впродовж 27 літ великий вклад праці та молитов у розвиток релігійного життя цієї парафії вложили Преподобні Сестри Василіянки під проводом невтомної ігумені Марії. Без них ледве чи ми могли б бачити стільки молодих облич наших дітей і внуків, що їх бачимо сьогодні при нагоді різних свят та імпрез. Бо Сестри вчили їх Божого Закону в школі, приготовляли до першого Св. Причастя, опікаються Вівтарною і Марійською Дружинами, люблять молодь, а молодь любить і шанує їх. За це Сестрам належиться нагорода теж від людей. З вдячністю за їх працю сіднейська парафія побудувала Сестрам манастир, але він досі не є власністю Сестер. І ми всі просимо Ваше Преосвященство передати сіднейський манастир на власність Сестер Василіянок чимскоріше для їхнього і Вашого та нас усіх спокою совісти та здійснення справедливости.
Нам усім приємно почути, що Ви, Владико, як молодий і новий Архипастир на нашому терені, плянуєте привернути нашу молодь до Церкви. Ми це робимо ввесь час. Віримо, що Вам це вдасться. Бажаємо Вам Божої помочі в тому ділі, обіцяємо Вам нашу всесторонню співпрацю у тому напрямі серед молоді нашої парафії.
Відомо, що Віра проявляється в добрих ділах. То ж хочу сказати, що сіднейські парафіяни дуже жертвенні на потреби своєї Церкви в Австралії і в У країні. Лиш у минулому році вислано на різні потреби Церкви-Матері в Україні ок. 60,000 дол. А цього року, крім «славних» 500,000 (з продажі площі при Світ Стріг, Лідкомб), лише на Фонд «Церква в потребі» і на «Патріярший Фонд» зібрано понад 15,000 дол. Про інші збірки не згадую. На цьому кінчаю. Ще раз вітаю Ваше Преосвященство в імені парафії св. Андрія, дякую за візитацію і поради, бажаю Вам кріпкого здоров’я і многих літ та прошу Вашого Архиєрейського благословення для нашої праці на славу Божу і для добра нашої Церкви й українського народу. Благослови, Владико!
Слава Ісусу Христу!
