Високоповажані Делегати, Гості й Учасники!
Дорогі в Христі Браття і Сестри!
Вітаю Вас в імені всієї нашої Помісної Української Католицької Церкви і нашої єрархії численно зібраних на цих Ваших нарадах, нашим старим християнським привітом: Нехай Вам Бог помагає! Водночас засилаю свої молитви до Святого Духа, щоб наповнив Ваші серця взаємною пошаною і любов’ю, а Ваші уми благорозумієм і Божою Мудрістю, щоб просвічував Вас у Ваших нарадах та збуджував добрі наміри. Молю Господа, щоб допоміг здійснити Ваші корисні постанови на добро української Церкви і Народу.
Дорогі Браття і Сестри, над нашим народом в Україні зависла велика небезпека — нищення його вікової християнської духовости, постійного зменшування його фізичної сили та денаціоналізації.
Майже 60 років триває релігійне переслідування на Україні режимом, який відкрито проголосив себе войовничо безбожницьким і свою ідеологію та державну рацію поставив понад усі духовні вартості, підносячи їх до рівня псевдорелігії. Відновлену в 1920 роках Українську Автокефальну Православну Церкву він розгромив в 1930 роках, а понад 30 років тому жертвою цього переслідування впала і Українська Католицька Церква, і це переслідування не тільки триває, але і посилюється, бо сотні священиків, монахинь і мирян далі живуть по тюрмах, на засланні або репресовані на марґінесі суспільного життя.
Національний і соціальний гніт та невідрадні побутові умовини спричинили великий спад у числі народин серед нашого народу в Україні, а добробут і бажання життєвих вигід мають ці самі наслідки й серед наших людей на поселеннях. Знову ж постійне, цілево спрямоване вимішування людности, переселювання її поза межі України, як і планово та послідовно здійснювана русифікація урядовими чинниками СССР, особливо в шкільництві, а також у всіх інших ділянках життя нашого народу в Україні приносить втрати великого числа наших людей та їхніх дітей.
Денаціоналізація української молоді на поселеннях, яка починає покидати свою Церкву та забувати про своє національне походження, є також загрозливим явищем. Тому в цей час нашого національного лихоліття, коли мусимо змагатись за душу й серце кожної української людини, а особливо молодої людини, провідні українські одиниці, а передусім ті, що стоять у проводах українських великих і центральних організацій повинні змагати до єдности думки й діла, особливо в справах, що є всенародньої, загально-національної вагомости і значення.
Перед Вами, як представниками всієї вільної української спільноти на поселеннях, стоїть велика відповідальність перед історією і українським народом за його сучасну долю. Тому подумайте і застановіться над тим, як найкраще допомогти нашим терплячим братам в Україні, як піднести ім’я України на поселеннях, як забезпечити розвиток і плекання української культури й науки, на здорових началах нашої вікової духовости та тисячолітнього досвіду християнського релігійного життя; як розвинути всебічну опіку над українською молоддю і як, вкінці, переконати наше чуже окруження про нашу святу правду? Коротко — як приготовитись до подій, що можуть в найближчій майбутності на нас грянути і застати нас неприготованими і тоді про нашу долю знов будуть рішати чужі люди. Будьмо солідарні й плекаймо почуття відповідальности за нашу долю.
Ще одна важна справа стоїть перед нами усіма. Зближається великий Ювілей 1000-річчя хрещення Руси-України. Справа достойного його відзначення важна й свята для нас усіх, і ми повинні відзначити його в єдності й любові, бо це основний заповіт Христа-Господа для всіх християн. Вашою заслугою перед історією нашого поселення буде поміч в підготовці цього Ювілею, а конкретно — участь в спільнім Ювілейнім Комітеті єпископів, священиків і мирян. Це імператив нашої сучасної дійсности.
Хай теперішнє лихоліття нашого народу не знеохочує Вас, а навпаки — хай додасть Вам нових наснаг і сил до праці для цього народу й його світлого майбутнього. Ми певні, що Всевишній Господь винагородить його за дотеперішні терпіння.
Ще раз бажаю Вам великих успіхів у Ваших нарадах і постановах та благословлю Вас і всі Ваші добрі наміри й діла.
Благословення Господнє на Вас!
Йосиф Патріярх і Кардинал
