Сучасне східне католицьке законодавство присвятило окремий Титул у власному редагуванні, який наголошує на активній участі мирян в житті та місії Церкви. Що саме слід розуміти під цими поняттями? Допомогти нам тут можуть кан. 399 і кан. 1007 ККСЦ, які, об’єднавши в одне спільне тлумачення, пояснюють, що життя Церкви направлене в першу чергу на піклування про духовне добро вірних, а також на богопочитання і творення діл апостоляту.
Редакція кан. 399 ККСЦ, щоб дати визначення, хто такий мирянин у Церкві, використовує термін мирський характер. Зазирнувши до Тлумачного словника української мови, можна натрапити на однозначне пояснення терміну мирський характер, який вказує, що це люди, які живуть в мирі. Отже, йдучи за думкою Законодавця, можна стверджувати, що це люди, які задіяні у справи сьогодення, що пов’язані з різними сферами людського життя. Ними можуть бути різноманітні професії, що вимагають відповідного приготування у різних світських закладах освіти (вчитель, лікар, працівник фабрики чи заводу), або навіть звичайна домашня праця.
Повну версію статті читайте в журналі
