Редактор Микола Рубанець відвідав редакцію «Патріярхату»

У суботу, 5 березня 1994 p., головний редактор журнала «Людина і світ», що з’являється у Києві, Микола Рубанець зустрівся з редактором журнала «Патріярхат» Миколою Галівим. Наш гість Микола Рубанець скористався з нагоди, що, побуваючи на відвідинах у США разом з іншими редакторами, журналістами і публіцистами України з різних міст, поза наміченою програмою, завітав до нашої редакції. Звичайно, на тему відвідин людей пера з України до США можна багато сказати. Організатори, які влаштовували і організували цю поїздку до США українських журналістів і публіцистів, повинні були взяти до уваги, що поза Українським Народнім Союзом, їх же пресовим органом «Свобода» і «Юкреїніян Віклі» є багато більше організацій і установ, які варто було показати чи їх відвідати. Робити закид у сторону громади, як було зроблено на сторінках «Свободи», не було точно так.

В тому часі також був на візиті у США у Білому Домі, у президента Б. Клінтона президент України Леонід Кравчук з численною екіпою людей уряду України. З приводу відвідин президента Л. Кравчука мала відбутись також зустріч з українською громадою, яка понад сподівання численно прибула. Ми сказали, що мала відбутись зустріч, бо фактично вона не відбулась, бо Л. Кравчук прийшов на кілька хвилин, щоб присутнім сказати: «В останньому часі я на Україні вже довго не бачив стільки усміхнених людей, як сьогодні», і після висловлених кількох речень президент скоро покинув радісні усміхнені обличчя, які бажали з ним зустрінутись, і пішов на іншу, може більш «помпезну», але значно, значно меншу, зате ніби грошовиту групу людей. Це вже інше питання. Організатори, які це влаштовували, повинні були знати, як також сам президент, що не варто замовлятись в той самий час на два празники. Це тільки на маргінесі зустрічі з ред. Миколою Рубанцем, групу, в якій він був, не включили ні до відкриття консуляту, ні на т. зв. зустріч в ООН.

Наш гість порівняльно молода людина, скоро схоплює проблеми. Підкреслює, що д-р Мирослав Лабунька доручив йому завітати до редакції «Патріярхату» та домовитись про співпрацю між обидвома журналами. «Ви напевно знаєте, — сказав співрозмовець, — що в журналі «Людина і світ», який був у ті часи виключно атеїстичним, сьогодні з цього і духу не залишилось. Сьогодні цей журнал є суспільно-релігійним, який не заступає якоїсь одної конфесії, але інформує про релігійне життя. Колись, у застойні часи, журнал «Людина і світ», його видавцем було товариство «Знання», яке було під виключним впливом комуністичної партії. Всі статті й матеріяли, що були призначені до друку, переходили відповідну цензуру партійного відділу пропаганди. Усім цим керувала і завідувала партія. Таким цей журнал був до березня 1991 р. З того часу почав міняти своє атеїстичне на релігійне обличчя».

«Коли ж ідеться про фінансовий бік справи, то журнал «Людина і світ» до 1992 р. був прибутковим і виходив за рахунок передплати. З постанням фінансової кризи товариство «Знання» почало чим раз то більше виявляти свою незадоволеність з позицією і змістом журнала і загрозили, що не дадуть на журнал ні одної копійки. Редакція «Людина і світ» розійшлася ідеологічно з видавцями. Поміняли видавців, тепер видавцями є Всеукраїнське Товариство ім. Тараса Шевченка і міжнародній фонд «Відродження».

П.— Які перед Вами перспективи?

В.— Ми всі думали, що журнал помре, бо він мав за собою погану славу Коли ми почали писати правду, коли ми перейшли на національні і патріотичні позиції, то нас піддержали читачі, збільшилась передплата на журнал і за рахунок передплати ми сьогодні вдержуємось. Не зважаючи на високу ціну журнала, люди купують — передплачують, що є дуже добрим покажчиком.

Під сучасну пору ніхто не знає і не може сказати, хто і як довго вдержиться на публіцистичному фронті, включно із державними виданнями. Сьогодні наш журнал вдержується на ентузіязмі. Але слід підкреслити, що багато допоміг Міжнародній Фонд «Відродження», який очолює Джордж Сорос і далі багато допомагає. Ця організація не шкодує грошей на відбудову вільного демократичного суспільства. Тираж журнала «Людина і світ» на сьогодні є 12,000. Це все є передплати. У роздріб не друкується, тому журнала не можна купити на стендах чи в книгарнях.

Наш гість продовжує: «Українські церкви в Україні знищені. На жаль, пересічний українець не може розуміти Біблії. Ми почали друкувати у більше приступний спосіб Біблію, а окремі місця пояснюємо. В останньому часі надрукували синоптичні Євангелії, щоб український народ міг їх прочитати на українській мові».

«Журнал займає загально невтральне становище й піддержує всі позитивні та конструктивні прямування».

Редактор Микола Рубанець виявився великим оптимістом, яких справді рідко можна сьогодні зустріти. Він вірить, що Україна видержить сучасну кризу, і журнал «Людина і світ» буде дальше безперебійно з’являтись. Після короткої, але щиро-дружньої розмови й зустрічі ми побажали М. Рубанцеві щасливого повороту в Україну та дальшої, хоч не легкої, творчо-успішної праці.

М. Г.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>