Андрей Шептицький, навпаки, запровадив низку заходів, які мали б наблизити унійну Церкву до її русько-візантійських джерел. Звісно, у богословській сфері він не йшов на жоден компроміс і завжди наполягав на верховенстві вселенської влади папи, на «філіокве» та інших особливостях католицької доктрини. Зате у сфері зовнішнього вигляду, естетики та окремих практик молодий Митрополит багатьох приємно здивував. Така несуттєва деталь: він став першим за майже 200 років унійним Митрополитом з довгою бородою. Разом із величезною групою церковників здійснив паломництво до Святої землі, наголосивши при цьому, що повторює шлях давньоруського ігумена Даниїла (який дійсно був на Святій землі у ХІІ столітті та залишив спогади про свою подорож). Окрім того, Шептицький благословляв вживати під час відправ молитовники, надруковані в Росії… З безлічі подібних ініціатив варто виокремити деякі.
