Релігійна поезія

Леся Нікітюк

Я іду на прощу

Я іду на прощу,
Вже до Лаври близько.
В Бога щастя прошу,
Молоде ж дівчисько.

Ще здалека бачу
Купол золотистий,
І від щастя плачу,
Чую дзвін іскристий.

Підійшла до Лаври
Та й перехристилась,
Бідним дала дари,
Щиро помолилась.

На коліна стала
Перед образами,
В Матінки благала
Долі із сльозами:

Зішли Мати Божа
Мені щастя й долю,
Не віддай Вкраїну
Назад у неволю.

Підгайці

О Боже всесильний, могучий

О Боже всесильний, могучий,
Даруй нам єдність та згоду,
Любов, надію і віру,
Розум, добро та свободу.

О, Христе, ми вдячні всім серцем
За жертву Твою, за всі муки,
За любов до людей всього світу,
За рани й покалічені руки.

Український народ миролюбний
Шле до Тебе молитви й благання,
Дай нам силу небесну й відвагу
Йти вперед до мети без вагання.

Ми будуємо разом державу,
Миролюбну свою Україну,
Працюймо, молімся, пісню співаймо
Про славну червону калину.

М. Кривий,
Підволочиськ