Релігійна поезія

Ми сміло йдім вперед

Ми сміло йдім вперед.
Як лицарі до бою,
І не вступаймося назад
Ані на крок ногою.

Хоч знаємо, що впереді
Тверді високі скелі,
А ми спільним рам’ям
Проб’єм шляхи веселі.

З’єднаймося, збратаймося
В одну міцну громаду,
А навіть в критичний час
На все найдемо раду.

Мирослав Кривий
Підволочиськ

Богдан Мигаль

Весна

Мчать дні за днями, вже над полями
Жайвір співа.
Мов килимами, вкрилась квітками
Рідна земля.
Вранці ласкаво на ніжні трави
Впала роса,
Немов перлини, блищать краплини.
Яка краса!…
Ось у долині — фіялки сині,
І ряст зацвів,
Зустрівши весну, таку чудесну,
Я мов сп’янів…
Вже прилетіла ластівка мила.
Чудовий час.
Защебетала і привітала
З весною нас.
А край долини в кущах ліщини —
Спів солов’я.
Друзі, бажаю: хай розквітає
Доля ясна!
Хай бризне сонце в ваше віконце
Щастя теплом.
Тож зупиніться і подивіться.
Чудо кругом!
Весна завітна кличе привітно:
«Живи, радій!»
Бо непомітно зникнуть безслідно
Дні молоді…
В ці дні травневі, коли вишневі
Цвітуть сади.
Все молодіє, весні радіє,
Радійте й Ви!
Рожище

Мирослав Кривий

Нам будувати

Нам будувати нове життя,
Іти вперед крізь бурі й тучі.
На цій дорозі труднощі будуть
І перешкоди теж неминучі.

Ми зараз різні, не монолітні,
Нераз розходимось думками.
Але козацька кров нас єднає,
Бо називаємось братами.

Всі пам’ятаймо, що тільки в дружбі,
В єдності й згоді вся наша сила,
Бо у минулому часто незгода
Нашу державність волю згубила.

Були в нас славні воїни хоробрі.
Боролись за волю та щастя народу,
Ходили в походи проти ворогів
Життя не жаліли за щастя й свободу.

Все це історія наша велика.
Історія нашої Матері — Вкраїни,
Її треба вчити від найменших років,
Щоб знати минулу славу Батьківщини.

Молитва

О, Матінко Божа, Ти символ краси,
Премудрості Божої і чистоти.
Тебе я шаную, з Тобою живу,
Із образом в серці Твоїм я помру.

Тобі найрідніша й ІСУСУ ХРИСТУ,
Щоранку молитву складаю свою.
Пошли моїм близьким і рідним усім,
Здоров’я, добра, щастя й злагоди в дім.

Нещастя і біди від них відверни.
Помилуй їх Матінко і захисти.
Матінко Божа, це наші гріхи,
На Хресну дорогу ІСУСА звели.

Прости нам Мати Божая, прости,
І ласкою своєю люд весь покріпи
На МНОГІЇ ВІКИ.

Леся Нікітюк, м. Підгайці.