Релігійна поезія

Богдан Мигаль

Христове Воскресіння!

Життя пливе і день за днем минає,
У вічність кане бистрокрилий час,
І ми весни з надією чекаєм
Й сердечно, від душі вітаєм Вас!

О український стомлений народе!
Щасливий час в історії настав:
На обрії зійшла свобода,
Гож будеш вільний серед всіх держав!..

«Христос воскрес!» — воскресла й Україна,
Найбільше чудо із усіх чудес!..
Й весь наш народ, немов одна родина.
Дав відповідь: «Воістину воскрес!»

Вже перед нами ясний шлях відкритий.
Хоч він трудний і повний перешкод.
Та ми уже воскресли й будем жити.
Бо свідоміший вже стає народ!..

Хай українська буде в нас держава.
Та українські серце і душа,
Хай Україні буде вічна слава.
Така сама, як Англії і США!..

У вічність кануть роки бистроплинні.
Нехай несе Вам щастя кожна мить!
Любов і вірність рідній Батьківщині
Завжди у серці свято бережіть!

Тож ми бажаєм Вашій всій родині
Благословення світлого з небес:
Хай буде вічна слава Україні!
Христос воскрес! Воістину воскрес!

Рожище, квітень 1996 р.

Мирослав Кривий

Христос воскрес!

Христос воскрес. Воістину воскрес!
В ефір летить цей привіт,
Воскресні дзвони в церкву скликають.
Весь християнський радіє світ.

Христос воскрес, смерть переміг,
Воскресла віра людей в серцях.
Перемогла правда, засяло сонце (світло)
Назавжди щезли неволя й страх.

Христос воскрес, Спаситель світу.
Відкрив дорогу у вічне життя.
По цій дорозі сміло ідім.
Бо іншого шляху для нас нема.

У нашій вільній Україні
Усі святкують цей Радісний день.
Христос воскрес, Христос воскрес.
Дзвінко лунають звуки пісень.

Ольга Гриньків

До Емаус

Два учні Христові йшли до Емаус
Зневірені, розчаровані, прибиті.
Не знали, що принесе майбутнє.
Що будуть з ними робити.
І сумнів укрався в їхні серця:
Хто був цей Ісус? Месія?
Чому ж не боронився? Чому помер
У муках на хресті, де розбійник?
І ось з’явився їм Ісус,
Але вони Його не пізнали.
Розповіли про все, що сталося
І що воскресіння ще не діждали.
Вправді ангели казали жінкам,
Що Ісус живий та з Ним
Ніхто ще не стрічався
І розмовляючи дійшли до села
Й просили, щоб з ними остався.
При ламанні хліба розпізнали Його,
Але Він зник так, як з’явився.
Подорожні набрали до праці сил
І світ їм в очах прояснився.
Серця наповнилися щастям небес,
Вони стали сівачами Божого слова
Часто на камінних серцях,
Де з трудом приходила обнова.
Треба й нам іти на «Ламання Хліба»,
Тоді й нам відкриються очі.
Пізнаємо Бога і Його любов
І роз’ясниться темнота ночі.

Коли?

Коли настане мир на світі,
Припиняться війни на нашій плянеті.
Не будуть вбивати людей невинних,
Скажіть можновладці світу, мені?

Сотворив Бог вселенну: зорі, плянети,
На нашій Землі з’явилось життя,
Тварини, рослини та розумні люди,
Почалось природне, бурхливе буття.

Минали роки, минали століття,
Працювали люди, творили добро,
Не було ще воєн і кровопролиття,
Поки не з’явилось сатанинське зло.

Причина одна: боротьба за багатства,
Боротьба за владу, ненависть прийшла.
З’явилися армії та жорстока зброя,
Воєнноначальники, почалась війна.

Одні народи нападають на інші,
Усе руйнують, людей вбивають,
Жорстокість панує, забули про Бога,
І Божі закони часто зневажають.

Пора зрозуміти, що війна — це дикунство,
Всі спірні питання мирно рішати,
Вірувати в Бога, шанувати ближніх.
Турбуватись про добробут, чесно працювати.

Усім народам треба в згоді жити,
Працювати мирно у своїй державі.
Для добра народів, своєї країни,
Зупинити навіки всі війни криваві.

А мужам державним не слід забувати.
Про права народів та права людини.
Право на життя на нашій Землі,
Право для старого й малої дитини.

Хай процвітає мир на землі,
А люди в щастю й добрі проживають,
Хай буде добробут у кожній державі,
Хай народи світу Бога прославляють.

1996 р.
Мирослав Кривий
Підволичиськ

Катерина Собко, Львів

Христос Воскрес!

Христос воскрес.
Церковні дзвони скрізь дзвонять
І сповіщають радість цю,
Що Цар-Господь наш з мертвих встав,
Що страшну смерть Він подолав
І дар спасіння всім подав!
За це спасіння Він вмирав
У муках тяжких у ганьбі,
І кров невинну проливав
І гріхи наші обмивав.
В пекельну глибу Він вступає
Із аду страшного виймає
Наших прародичів предвічних,
І шлях їм світлий простеляє.
Радіє світ, радіють всі,
Бо вже прийшов кінець пітьмі.
Тож славмо Господа Христа,
На всіх язиках хай лунає
Прослава радісна оця,
І всіх і вся оповіщає
Ця звістка трепетна, свята!
І помолімся щиро всі
В покорі, злагоді, любові
І не чинім більше гріха.
Не раньмо серденька святого
Спасителя нам дорогого.
А жиймо в чистоті у мирі,
У святості і благодаті,
Щоб добрий приклад подавати,
Тим, хто ще не зміг Христа впізнати!

Богдан Мигаль

Надвечір’я

Спливають роки, мов весняні води,
Минає бистро молодість ясна.
Ось був світанок… Вже й сонце заходить
Вже й надвечір’я нашого життя…

Як блискавично весни різноцвітні
Нам у дитинстві майнули крилом.
Остались тільки мрії заповітні…
І все здається неймовірним сном.

Травень і червень бистро промайнули
В калейдоскопі різних кольорів,
Суниці ніжним запахом дихнули,
В душі бринять ще трелі соловів.

Гарячий подих липневої ночі
Овіяв душу нам літнім теплом,
І думка в юність повернутись хоче
В безмежній тузі за рідним селом.

Жнивами щедро радує нас літо,
Дарунки осінь несе нам рясні,
А я ніколи не можу забути
П’янкі весняні фіялкові дні…

Всі пори року по-свому красиві.
Але для мене найкраща — весна.
Бо дні дитинства згадує щасливі
І давні мрії юного життя.

Подумать тільки, як швидко минають
В житті людини в старості роки.
Згадайте друзів, яких вже немає.
Які на той світ уже відійшли.

Хоча у мене роки вже похилі.
Та не охота цей світ покидать,
І поки доля дарує ще сили,
Я буду пісню радісну співать!…

Рожище — 1984 р.

 

Бог дав нам весну, брати й сестри!

Подих весни в моє душі-віконце прилетів,
Вдихнувши чудодійний аромат,
Життям новим душевні струни обізвались,
З душі полилась пісня радісна!

О, Весно! Весно!
Яка ти пречудова пора року,
Й яку приносиш ти усім диво-науку,
Лиш треба нам душею вслухатися в твою дію…

Й полинула думками я, у мою Батьківщину
Бог Милосердний не залишив її, післав весну!
Прийшла довгождана весна,
Й комуни кригу розтопила!

Погляньте, брати!
Подивіться, як радіє наша мати,
Дітей пробуджених весняним клекотом сердець…
І хоч серця не б’ються в повнім згода — ритмі ще,

Та Мати знає родина її вже живе!
Знає, що Бог її не залишив,
Післав весну, будить дітей з летарґу сну!
Бог дав весну нам, брати й сестри!

А літо, осінь і зима будуть у нас такі,
Якими будемо ми всі,
У цій Богом дарованій порі…
Допоможи нам, Боже, серцем зрозуміти;

Що у сльозах нам горя не втопити,
Що в наріканні щастя не знайти,
І помочі чекаючи від інших, —
Це, не є вихід із біди.

Весняним подихом наповнюймо всі груди,
Нехай міцніє, кріпне все єство!
Весна нас кличе всіх до праці,
В надії на Бога, в любові у чеснім труді,
І подамо ми поколінню вічні плоди.

В вільній державі до праці відданої,
Благослови нас, Господи!

Мотря Фаринич, Гамілтон, Канада.

Василь Василашко

1933. Голодомор

У тридцять три
Розіп’яли Христа.
Розп’яли
У тридцять третім Україну.
Христос воскрес,
Вона — зійшла з хреста.
Я вірю в Бога
Й Україну!

Василь Василашко

За нас хрестилися дороги...

За нас хрестилися дороги
На перехрестях світових,
Коли ми від землі до Бога
Не піднімали голови.
За нас хрестилися дороги —
Тепер ми хрестимось за них:
За те, що нас ведуть до Бога,
А не до ідолів земних.

1993 рік
Коротко про Василашка Василя Федоровича: 1939 року народження, українець, журналіст, письменник, лауреат республіканської літературної премії імені Лесі Українки за поетичну книжку «Чи Україні ти син?» Головний редактор українського видавництва для дітей.

Дмитро Білоус Київ

До молитви абеткової

Ти — славлення Святого Слова,
до Господа святий порив.
То хто ж. Молитво абеткова,
в той сивий вік тебе створив?

Хто зажадав добра всім сущим?
Який звернувся чоловік
До Бога словом невмирущим
в далекий той дев’ятий вік?

Хто буквам дав могутні крила,
де в’язь прозора, як бурштин —
Чи був то Костянтин Кирило,
а чи Преславський Костянтин?

Але шляхи твої — найширші,
Йдеш у світи без перешкод,
зберігши в диво-акровірші
священний праслов’янський код.

І ми читаємо, завмерши,
в свої вбираємо серця
оцей слов’янський вірш найперший
і славим Вишнього Творця.

Коротко про Дмитра Білоуса: поет, перекладач, автор біля 40 книжок для дорослих і дітей. Лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка та літературної премії ім. М. Рильського.