1. Делегати, присутні на Загальних Зборах зорганізованого мирянства Помісної УКЦеркви у Великій Брітанії вітають їх Святість Патріярха Йосифа із 90-літтям народин та заявляють свою любов, прив’язання та запевнення вірности його ідеям.
2. Вітають всіх владик та священиків Помісної Української Католицької Церкви в краю, на засланнях і діяспорі та просять Всевишнього, щоб наділив їх мудрістю і витривалістю у праці для добра Української Церкви і народу.
Звертаються з проханням до нашої ієрархії дати повну піддержку заходам нашого Патріярха в обороні прав Помісної Української Католицької Церкви.
3. Загальні Збори висловлюють вдячність всім тим Владикам і священикам, які помимо несприятливих обставин, допомагають словом і ділом Голові нашої Церкви у його змаганнях.
4. Щиро дякують за поміч в обслуговуванні нашого терену всім тим священикам, які з посвятою несуть духовну опіку, помимо особистих труднощів та неприємностей.
5. Вітають з радістю набуття ще одного храму Помісної Української Католицької Церкви в Сканторпі та висловлюють признання всім «ктиторям та благодітелям».
6. Дякують Президії УПСО та заокеанським братнім установам за моральну піддержку в нашій праці у важких умовинах, спричинених екзархом Горняком.
Зокрема висловлюють вдячність всім пресовим органам, які відважно обороняли правду, особливо редакції журнала «Патріярхат».
7. Звертаються до всього свідомого українського громадянства доложити всіх зусиль для гідного спільного святкування надходячого ювілею тисячоліття хрещення Руси-України та покласти основи для єдности наших Церков.
8. Висловлюють своє обурення проти постійної провокації «Церковних вістей» і подібних негідних публікацій, що вносять розбиття в нашу Церкву, знеславлюють її Голову та підривають основи громадського життя, чим, в результаті, наносять шкоду інтересам українській Церкві і українському народові.
9. Загальні Збори доручають Президії УПСО посилити заходи в справі відкликання єп. Горняка з нашого терену та звертаються з гарячим проханням до всіх владик, які дорожать долею Церкви і добром душ її вірних, щоб допомогли у заступленні єп. Горняка справжнім пастирем.
10. Домагаються, щоб ватиканські чинники, які є сиґнаторами гельсінських угод, одверто і гостро запротестували проти постійного переслідування Української Церкви в Україні. Особливо боліють, що насильна і кривава ліквідація Української Католицької Церкви безправним т.зв. львівським собором 1946 p., ще надалі не є відкрито і повністю засуджено Апостольським Престолом, а справедливі рішення повноправного Синоду Помісної Української Католицької Церкви не знайшли повної піддержки Ватикану.
11. Боліють, що справедливі домагання вірних Помісної УКЦеркви у справі затвердження Патріярхального статусу нашої Церкви та старання Патріярха Йосифа і Єпископського Синоду не увінчалися досі визнанням Апостольською Столицею.
12. Збори висловлюють радість вірних УКЦеркви з нагоди відвідин Святішим Отцем терену Великої Брітанії.
З глибоким жалем стверджують, що з огляду на ставленя єп. Горняка, вірні українці-католики мають труднощі взяти участь у привітанні Вселенського Архиєрея.
