(З незначними скороченнями)
Учасники цього першого з’їзду духовенства і мирян Епархії св. Отця Миколая, що зійшлися відзначити срібний ювілей існування Епархії, насамперед молитовно дякують Всевишньому за всі ласки, які наша Епархія і її епархіяни одержали на протязі цього свого першого чвертьстоліття.
Вони клонять голови і вшановують пам’ять Святішого Отця, Слугу Божого Івана XXIII, засновника Епархії, як також глибоко вшановують пам’ять першого Епарха, бл. пам. Владики Ярослава Ґабра. Рівночасно клонимо голови перед^спочилим перед двома роками Патріярхом Йосифом-Ісповідником, який багато піклувався нашою Епархією.
На святочній сесії Епархіяльного з’їзду в катедрі св. Отця Миколая у Чікаго. Промовляє Владика Іннокентій Лотоцький, у святилищі Митрополит Максим Германюк
Архиєрея, Святішого Отця Івана-Павла II, якому дуже близька доля нашої Церкви, а разом з тим тепло вітаємо нашого теперішнього Главу і Батька Української Католицької Церкви, Блаженнішого Мирослава-Івана, як також нашого правлячого Епарха, Преосвященного Владику Іннокентія Лотоцького. Ми вітаємо і висловлюємо вдячність за вшанування цього ювілею Еміненції Кардиналові Йосифові Бернардинові, Високопреосвященнішим Митрополитам та присутнім на торжествах Преосвященним Владикам українського та римо-католицького обрядів. Тепло вітаємо всіх наших епархіян із цим світлим ювілеєм та закликаємо їх поглибити своє духовне життя і гідно розпочати друге чвертьстоліття спільного служіння в нашій Церкві.
Разом з тим наші думки линуть до наших братів і сестер мовчазної і катакомбної Церкви. Вітаємо її ісповідників, служителів-владик, священиків, черниць і ченців та увесь Божий люд, висловлюємо їм подив у їх обороні релігійних прав, заявляємо свою солідарність у цій чесній боротьбі й служінні Христові та прирікаємо все зробити, щоб полегшити їх долю та довести до відновлення і розквіту Церкви-Матері. Особливо висловлюємо нашу солідарність із невгнутими борцями за права Церкви і віруючих, сьогодні в’язням сумління, Йосифом Терелею та Василем Кобрином. Ми підносимо свій голос протесту проти переслідування усіх віруючих у Бога на нашій землі та під комунізмом взагалі, як також в обороні переслідуваних культурних і політичних діячів на Україні.
Закликаємо релігійних і світських авторитетних мужів цього світу піднести свій голос в обороні прав людини, а зокрема права на релігійну свободу в нашій батьківщині.
Одночасно затверджено ухвали в таких справах:
І. В справах релігійного життя і духовної обнови
- Цей передювілейний час має бути присвячений духовній обнові по наших парафіях, у родинах та у всій українській громаді. Духовна обнова полягає на поновному відкритті для себе особисто і для нашої спільноти Бога як центру нашого життя. Треба звернутися до джерел релігії і християнства, що ними є Святе Письмо.
- Ми повинні поглибити наше молитовне і літургічне життя. Молитва — індивідуальна і спільна — має стати основним виявом нашого ставлення до Бога. Тому що Літургія є вищою формою Богопочитання, її слід піднести на гідний рівень. Літургічна культура в нас має багато до побажання.
- Євангелізація нашого довкілля, а зокрема серед членів тієї самої Церкви і народу як священиками, так і мирянами, потребує більшої уваги та застосування нових і сучасних форм. Вона проходить не лише формально в спеціяльних групах, товариствах, але й у практичному житті, а зокрема в щоденному контакті. Стверджуємо, що священики повинні бути частіше з вірними при різних громадських чи родинних і товариських функціях, а наші суспільні заходи й імпрези повинні виявляти не лише маніфестаційну присутність духовних осіб, але й вестися в глибоко християнському дусі.
ІІ. Формування духовного стану і катехизація молоді
- З причини браку священичого допливу у нашій Церкві в діяспорі, з’їзд глибоко усвідомлює потребу нових покликань до духовного стану. З приємністю стверджуємо, що в останньому часі ситуація дещо покращала і що в нашій Епархії гуртується група питомців-кандидатів на священство і дияконат. Але стан ще цілком не є задовільним, потрібно більше молодих людей — хлопців і дівчат, щоб вони підготовлялися до служіння в Христовому винограднику в світському та монашому стані. Тому закликаємо всіх мирян і парафії допомагати й сприяти цим заходам і установам і спрямовувати молодь на духовне служіння.
- Катехизація дітей, осіб молодшого віку, як також старших, повинна бути нашою великою турботою. Дуже побажано, щоб ці зусилля були сконцентровані в Епархії, щоб існувала спільна програма та мінімальний персонал для її переведення, як також співпраця в парафіях священиків та прицерковних організацій. Потребою дня є приготовити катехитів з-поміж світських, зокрема з молодшого покоління, і тому ми заохочуємо наших активніших епархіян перейти відповідний вишкіл на катехиток і катехитів.
- Увага до нашої молоді, зокрема студентської, повинна бути посилена. Не вистачає, що деякі організації молоді мають формально своїх духовних опікунів, або що вряди-годи в таборах молоді правляться літургії, молодь у своїх організаціях й та її частинах, що є поза існуючими організаціями, повинна бути більше притягнена до Церкви та жити спільним релігійним життям.
ІІІ. Миряни в Церкві
- З’їзд розглянув дотеперішню участь і вклад мирян у розбудову нашого церковного життя на місцях та на вищих щаблях. Учасники з признанням стверджують, що багато одиниць працюють у співпраці та під проводом священиків у парафіяльних організаціях. В деяких наших парафіях постали і успішно виконують свої адміністративно-фінансові функції парафіяльні ради.
- Наші миряни та окремі діячі вирізнилися ширше в Церкві, зокрема в допомозі й сприянню нашим центральним церковним установам в окремих єпархіях та в Римі. Зокрема активну діяльність та добрі наслідки виявила наша Епархія та окремо покликана референтура Патріярхального Фонду ще за життя покійного Владики Ярослава. Потреба збирання фондів на наші установи в Римі існує далі.
Тому цей з’їзд закликає до дальшої активної діяльности референтури Патріяршого Фонду в Епархії св. отця Миколая.
- Уважаємо, що наші мирянські організації та взагалі мирянство вже стали зрілими, щоб піднести свій голос і організовано допомогти ієрархії і священикам здійснювати служіння Церкві в різних формах.
ІV. Співпраця священиків і мирян в розбудові епархіяльного життя
- Так само висловлюємо потребу активнішої і масової участи духовенства в керуванні справами нашої Епархії. Пропонуємо Владиці-Епархові розглянути можливості пожвавленої участи та співвідповідальности священиків у теперішніх чи нових формах та їх притягнення до допомоги єпископові у керуванні різними епархіяльними справами.
- 3 думкою про поглиблення церковного життя та пожвавлення дії різних існуючих та нових форм діяльности священиків і мирян, пропонуємо відбути в ближчому часі добре підготований наступний з’їзд — собор нашої Епархії, в якому всі складові частини Церкви під проводом свого Владики могли б обміркувати важливі справи нашої духовної віднови й насущні справи нашої Церкви й Епархії такого розлогого розміщення. Практичною метою такого другого з’їзду було б намічення напрямних праці та накладення обов’язків і співвідповідальности на різні частини нашого Божого люду.
- Щоб ці та інші проекти, що їх ще нам накине життя, зреалізувати, потрібно так само організувати відповідну фінансову базу. Сподіваємося, що наші вірні відгукнуться позитивно на ці потреби, і ми зможемо більше фахово і сучасно розв’язувати окремі завдання, наприклад, катехизацію, творячи для цього окремі постійні фонди.
- V. До Ювілею Тисячоліття Хрещення Руси-України
- В справі ювілею тисячоліття християнства, що швидко наближається, закликаємо ті наші парафії і осередки, де ще не постали зорганізовані ювілейні комітети, зробити в найближчому часі організаційні заходи, щоб при кожній нашій парафії існував такий комітет.
- В кожній нашій парафії повинно відбутися урочисте відзначення ювілею також якимсь тривким пам’ятником, наприклад, відкриттям і посвятою цій даті нової будівлі, відновою храму, вмуруванням таблиці чи вкопанням пропам’ятного хреста.
- Треба більше спопуляризувати на місцях працю, яка ведеться Епархіяльним та Центральним комітетами.
- Очікуємо, що з наближенням Ювілейного Року буде все зроблене нашим Синодом і проводом нашої Церкви в Римі, щоб завчасу закінчився успішно процес беатифікації Слуги Божого Андрея і щоб ми з нагоди ювілею вже могли молитися до Нього, як піднесеного до лику Святих.
- Висловлюємо бажання і нашу глибоку тугу, щоб Ювілей Тисячоліття прийняття християнства на Україні як всенародньої релігії святкували всі українці-християни у світі спільно, а зокрема, щоб це було спільним ювілеєм українців — православних і католиків. До цього закликаємо наших Ієрархів та самі зобов’язуємося творити атмосферу братнього порозуміння, співпраці й національно-духовної єдности.
VІ. У справі розвитку української мови й культури в нашій Церкві
- Розуміючи деякі культурні й мовні труднощі, що виникають у зв’язку з різницею поколінь та недостатнім знанням української мови частиною наших вірних, з’їзд стверджує, що українська мова є дуже істотною частиною нашої релігійної обрядовости і національної культури. Тому з’їзд доручає її плекати та закликає тих, що не мали можливости її вивчити, ознайомитися хоч би з її основними елементами, щоб вони почувалися не відчуженими у нашій Церкві.
- Українська мова далі уважається основною частиною нашої культури, а українська культура має постійно бути тим природнім та самобутнім середовищем, у якому найкраще зможе виявитися і наше релігійне життя та наша самобутня християнська ідентичність.
- Як у минулому наша Церква була завжди основою української культури, а культура надавала виняткової специфічности католицькій Церкві в українському народі, і так повинно бути й далі в дочерних наших Церквах в діяспорі. Через нашу одуховлену християнську культуру ми залишимося однією Церквою, не зважаючи нарізні країни нашого поселення та нашу лояльність до них.
VII. Кінцева постанова
- Учасники з’їзду сподіваються, що цей перший з’їзд є лише початком нашого духовного відновлення та що був він щирим колективним іспитом нашого сумління. Сподіваємося, що подібні зустрічі будуть ще відбуватися в нашій Епархії та в інших церковних громадах. Учасники з’їзду зобов’язують організаторів видати окремою книжкою-збірником усі матеріяли цього успішного і за Божим благословенням переведеного першого з’їзду Епархії Св. Отця Миколая в Чікаґо.
Резолюційна комісія, Президія з’їзду і президія Епархіяльного
Ювілейного Комітету Тисячоліття Хрещення Руси-України
