Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Резолюції Першого спільного Світового Конгресу Мирян України й діяспори помісної Української Греко-католицької Церкви, що відбувся 25 і 26 серпня 1992 р. у старинному городі Львові, в українській самостійній і незалежній соборній державі.

Конгрес заніс подячні молитви до Всевишнього Триєдиного Господа Бога і нашої Покровительки Матері Божої, що нагородили Українську Церкву й український народ своїми щедрими ласками вільного життя.

Конгрес Мирян заслухав низку доповідей на релігійно-церковні та мирянські теми та доповнення й завваження дискутантів. Під час нарад, які проходили у спокійному та діловому дусі, проаналізовано стан Української Церкви, місце мирян у ній і визначено напрям у майбутнє.

Стверджено конечність спільної праці і співвідповідальности всіх складових частин Церкви: мирян, монашества, духовенства і ієрархії, кожного відповідно до його служіння.

Учасники Конгресу щиро вітають Вселенського Главу Церкви Святішого Отця Папу Івана-Павла II та висловлюють йому особливу вдячність за постійну допомогу нашій Помісній УКЦеркві і просять Всевишнього Господа Бога, щоб нагородив їх Святість кріпким здоров’ям і довголіттям.

Учасники Конгресу з синівською відданістю та любов’ю вітають на прадідній землі Главу Помісної УГКЦеркви Патріярха Мирослава-Івана Любачівського і заявляють йому свою готовість всесторонньої моральної та матеріяльної піддержки.

Учасники Конгресу вітають всіх владик, священиків і мирян катакомбної Української Греко-католицької Церкви на чолі з Владикою Володимиром Стернюком, які у часи безоглядного і жорстокого комуністичного переслідування і найбільшого гоніння видержали і причинились до воскресіння Помісної УКЦеркви.

Учасники Конгресу щиро вітають братні Церкви: католицьку Церкву візантійського обряду закарпатських русинів, у діяспорі Українські Православні Церкви та Євангельсько-баптистські об’єднання та бажають, щоб усі вони співжили по-християнському і змагали до цього Господнього — «щоб усі були одно».

Учасники Конгресу стверджують, що основні завдання і принципи мирянського руху, які були визначені і схвалені на його попередніх конгресах і з’їздах, залишаються незмінними.

Ті принципи є: дбати про духовне життя вірних на Україні й в діяспорі, допомагати нашій УКЦеркві та боронити історичних і законних прав, репрезентувати зорганізоване українське мирянство на міжнародніх форумах.

Учасники Конгресу висловлюють занепокоєння, що наші владики не виявили дотепер належної уваги у справі визнання патріяршої гідности для нашої Помісної УКЦеркви, а в першу чергу самі для себе не прийняли і не визнали цієї гідности.

Учасники Конгресу висловлюють жаль і стурбування, що наші Владики не присвятили належної уваги і старань процесові беатифікації Слуги Божого Андрея.

Учасники Конгресу просять Главу нашої УКЦеркви, щоб долучив до грона єпископів двох владик, висвячених св.п. Патріярхом Йосифом з призначенням для України. Ними є архимандрит монашого чину Отців-Студитів о. Любомир Гузар і о. патріярший архимандрит Іван Хома. Цим буде усунено подвійні стандарти.

Учасники Конгресу висловлюють стурбування, що синодальні отці зовсім промовчали вітку нашої УКЦеркви на Пряшівщині, як також не висловились точно і вимогливо про долю нашої УКЦеркви на Закарпатті. Залишається також контроверсійною справа УКЦеркви у Польщі.

Учасники Конгресу висловлюють бажання, щоб представники мирян були запрошені у характері спостерігачів чи гостей на Синоди УКЦеркви.

Учасники Конгресу закликають майбутні керівні органи звернути особливу увагу на поширення і поглиблення Христової віри — апостолят мирян.

Конгрес обстоює право на розвиток УГКЦеркви на Східніх і Центральних землях і засуджує брак сенситивности уряду у містах, де українцям-католикам не уділено церковних споруд.

Конгрес засуджує нетерпимі і нетолерантні погляди, хто б їх не висловлював.

Конгрес вважає необхідним для дальшого росту і розвитку УГКЦеркви на наших землях унормувати відносини із державним урядом України. Найкращою формою вважаємо конкордат України з Ватиканом.

Учасники Конгресу підтверджують важливу ролю журнала «Патріярхат», як засобу поширення заповітної ідеї патріяршого устрою помісної УГКЦеркви та зв’язку з мирянами по всьому світі. Тому й закликають дбати про його найкращу почитність.

Учасники Конгресу висловлюють бажання, щоб поширити мережу мирянських організацій в Україні, які творили б одну мирянську надбудову.

Поділитися: