Резолюція П’ятого З’їзду делегатів Українського Патріярхального Світового Об’єднання в Торонто, Канада

19 травня 1985 р.

  1. Цей делегатський з’їзд відбувається вперше після смерти св. пам. Патріярха Йосифа, і тому його делегати віддають глибоку шану і поклін спочилому Главі і першому Патріярхові нашої Церкви, зобов’язуючись зберігати і дотримуватися у своїй праці ідеалів і засад, що їх нам залишив Патріярх Йосиф у своєму завіщанні. Український Патріярхальний рух прагне розвиватися далі і прямувати до здійснення своєї основної цілі «з Його духа печаттю».
  2. П’ятий з’їзд тепло вітає Святішого Отця, Папу Івана Павла II, і бажає йому всіх Божих ласк для успішного понтифікату. Вітаємо ініціятиву Святішого Отця перевести огляд та дати оцінку впровадження в життя постанов Другого Ватиканського Вселенського Собору та визначити дальші напрямні правильного застосування соборових рішень і духа цього Собору.
  3. Сердечно вітаємо Блаженнішого Патріярха Мирослава Івана із його піднесенням до Колегії Кардиналів Католицької Церкви. Сподіваємося, що це нове відзначення Блаженнішого Отця Мирослава Івана дасть йому кращу можливість представляти цілу нашу Церкву в католицькому і міжнародньому світі, а разом з тим прохаємо нашого Главу і Батька далі змагати за визнання українського Києво-Галицького Патріярхату Вселенським Архиєреєм.
  4. Щиро вітаємо наших Владик, членів Святішого Синоду Української Помісної Католицької Церкви, що зберуться на своєму черговому звичайному синоді в жовтні ц.р., і прохаємо їх, як також Блаженнішого Отця Мирослава Івана та високопреосвященних Митрополитів, учасників надзвичайного Папського Синоду піднести на тому форумі справу нашої Церкви в Україні та поновити прохання в дусі Ватиканського Собору про затвердження нашого патріярхату.
  5. Делегати стверджують потребу дальших змагань за реалізацію Патріярхального устрою в нашій Церкві, особливо підкреслюють потребу наукового — історичного і канонічного — підбудування наших ідей, що повинні зробити наші теологічно-наукові установи, богослови, історики, каноністи та публіцисти. Такі праці зокрема потрібні у головних світових мовах.
  6. Делегати з признанням схвалюють відбутий в Торонто 18 травня ц.р. конгрес мирян на тему становища нашої Церкви в Україні та наших завдань супроти неї. В дусі виголошених доповідей, проведених дискусій та підсумків, делегатський з’їзд приймає ще такі постанови:
  7. У зв’язку із 40-літтям початку нищення нашої Церкви в Україні російсько-комуністичним режимом та Російською Православною Церквою, з’їзд постановляє справу нашої мученицької Церкви поставити як найважливішу в найближчому часі, виступаючи в оборону прав віруючих та поставленої поза законом в СССР нашої Церкви, як і інших релігійних спільнот.
  8. Українська громада в діяспорі повинна всіляко використати факт діяльности релігійного руху опору, зокрема Комітету прав віруючих і Церкви в Україні та дати широкий розголос підпільній «Хроніці Української Католицької Церкви». Справу захисту головних діячів цього руху ми повинні піднести і:а міжнародньому форумі, на конференції перевірки Гельсінкських домовлень, в національних парляментах та в органах людських прав ООН.
  9. Зокрема слід використати католицькі інституції та високих достойників для гідної оборони прав Церкви і віруючих під Совєтами через національні єпископські конференції, ватиканські дикастерії, установи типу «Церква в потребі» та чужомовні публікації і дослідні установи.
  10. З’їзд вітає активізацію в цьому напрямі Товариства «Свята Софія» в Америці і Філії УКУ у Вашінґтоні, що заініціювала дослідний осередок справ релігії в Україні і почала видавати бюлетень «Релігійні права» англійською мовою. В цьому напрямі також діє Гарвардський Інститут, що співпрацює з Кестон Коледж в Англії. Обидві установи та ініціятиви заслуговують на повну моральну і матеріяльну підтримку українського мирянства.
  11. З приводу сорокріччя початку нищення Української Католицької Церкви в Україні, з’їзд пропонує різним зацікавленим чинникам відбути більшу міжнародню конференцію на тему ситуації Церкви і релігії в Україні.
  12. Ювілей Тисячоліття Хрещення Руси-України має послужити стимулом нашого релігійно-національного відродження в найближчих роках та зміцнення наших сил і акцій на внутрішньому і зовнішньому відтинках. Це особливо потрібне тому, що Москва всіма засобами і приступними їй каналами намагається спотворити нашу історію і представити нашу Церкву та наші національно-релігійні ідеали в фальшивому світлі.
  13. В тій цілі з’їзд закликає мирянство підтримати проект українських наукових установ — Гарвардського Інституту та українського академічного світу щодо видань та переведення наукових конференцій.
  14. Зокрема з’їзд підтримує програму Центрального Ювілейного Комітету УКЦеркви під головуванням Митр. Максима Германюка, обіцяє з боку мирянських організацій повну співпрацю та включення до низки заплянованих на найближчі роки акцій та імпрез.

 

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Свіжий номер

2 (477) 2020 2-2020-internet-web